Останні заяви норовливого бізнесмена Ілона Маска щодо війни в Україні викликали неабиякий резонанс, адже він висловив застереження, що хоча Москва “не має жодних шансів” завоювати всю Україну, але “чим довше триватиме війна, тим більше територій захопить Росія, поки не дійде до Дніпра, який важко подолати”.
“Однак, якщо війна триватиме досить довго, Одеса теж впаде”, – застеріг він.
З огляду на неодноразові заклики Маска до України прийняти територіальні поступки – і його протистояння наданню пакету військової допомоги США на суму 60 мільярдів доларів, що розпалило палкі дебати на Капітолійському пагорбі під час партійних суперечок, – Маск, м’яко кажучи, не є популярним коментатором з питань України. І його висловлювання отримали передбачувану негативну реакцію.
Але прогноз мільярдера не надто відрізняється від невтішних застережень президента України Володимира Зеленського, які він озвучив останніми днями. За словами Зеленського, якщо багатомільярдний пакет законів не буде ухвалений найближчим часом, його військам доведеться “повернутися назад, відступити, крок за кроком, маленькими кроками”. Він також попередив, що деякі великі міста можуть опинитися під загрозою захоплення.
Очевидно, що попередження Зеленського є частиною широких дипломатичних зусиль, спрямованих на надання військової допомоги, якої так відчайдушно потребують його війська і якої їм бракує вже кілька місяців – від 155-міліметрових артилерійських снарядів до систем протиповітряної оборони Patriot і безпілотників. Але сумна правда полягає в тому, що навіть якщо цей пакет буде схвалений Конгресом США, масивних поставок може бути недостатньо, щоб запобігти серйозним потрясінням на полі бою.
І така ситуація, особливо в розпал виборчих кампаній в Америці та Європі, цілком може призвести до відновлення тиску Заходу щодо переговорів, які, очевидно, будуть на користь Росії, залишаючи Кремлю можливість відновити конфлікт у майбутньому на власний розсуд.
По суті, все тепер залежить від того, де Росія вирішить зосередити свої сили в наступі, який, як очікується, розпочнеться цього літа. У процесі підготовки до наступу – від Харкова і Сум на півночі до Одеси на півдні – останніми тижнями значно зросла кількість ракетних ударів і ударів безпілотників, спрямованих на об’єкти інфраструктури, що ускладнює розуміння того, де буде завдано головного удару.
За словами високопоставлених українських офіцерів, які служили під керівництвом генерала Валерія Залужного – головнокомандувача Збройних сил України до його заміни в лютому – військова ситуація виглядає невтішною.
Офіцери кажуть, що існує великий ризик того, що лінія фронту впаде там, де російські генерали вирішать зосередити свій наступ. Більше того, завдяки значно більшій чисельності та керованим авіабомбам, які вже кілька тижнів розбивають українські позиції, Росія, ймовірно, зможе “прорватися через лінію фронту і зруйнувати її на деяких ділянках”, – сказали вони.
Вони говорили на умовах анонімності, щоб говорити більш відкрито.
“Зараз Україні ніщо не може допомогти, тому що немає серйозних технологій, здатних компенсувати ту велику масу військ, яку Росія, швидше за все, кине на нас. У нас немає цих технологій, і на Заході їх також немає в достатній кількості”, – заявило одне з високопоставлених військових джерел виданню POLITICO.
За його словами, лише українська стійкість і витривалість, а також помилки російського командування можуть змінити похмуру динаміку. Помилки на кшталт тієї, що сталася в суботу, коли Росія здійснила одну з найбільших танкових атак на українські позиції з початку свого повномасштабного вторгнення, але колона була розбита українською 25-ю бригадою, яка вивела з ладу десяток танків і 8 БМП – третину сил, що були в колоні.
Однак високопоставлені українські офіцери наголосили, що покладатися на російські помилки – це не стратегія, і вони з прикрістю згадували про помилки, які, за їхніми словами, від самого початку підірвали український опір – помилки, яких припустилися як Захід, так і Україна.
Вони також різко висловлювалися щодо зволікання Заходу, заявляючи, що поставки та системи озброєнь надійшли надто пізно та в недостатній кількості, щоб змінити ситуацію, яку вони могли б отримати.
“Залужний називав це “війною одного шансу”, – сказав один з офіцерів. “Він мав на увазі, що системи озброєнь стають непотрібними дуже швидко, тому що росіяни швидко їм протидіють. Наприклад, ми успішно використовували крилаті ракети Storm Shadow і SCALP [поставлені Великобританією і Францією] – але лише протягом короткого часу. Росіяни постійно вчаться. Вони не дають нам другого шансу. І вони в цьому успішні”.
“Не вірте вигадкам про те, що вони просто кидають війська в м’ясорубку, щоб їх перемололи”, – додав він. “Звичайно, вони роблять і це – максимізуючи ефект від своєї переважаючої чисельності – але вони також вчаться і вдосконалюються”.
За словами офіцерів, протитанкові ракети, надані Великою Британією і США в перші тижні вторгнення, прийшли вчасно і допомогли їм врятувати Київ – так само як і HIMARS, легкі реактивні системи залпового вогню, які були дуже ефективно використані і дозволили їм витіснити Росію з Херсона в листопаді 2022 року.
“Але часто ми просто не отримуємо системи озброєння в той час, коли вони нам потрібні – вони надходять тоді, коли вони вже не актуальні”, – сказав інший старший офіцер, наводячи як приклад винищувачі F-16. Очікується, що близько десятка F-16 будуть введені в експлуатацію цього літа, після того, як завершиться базова підготовка пілотів. “Кожна зброя має свій час. F-16 були потрібні в 2023 році; вони не будуть потрібні в 2024 році”, – сказав він.
А все тому, що, за словами цього офіцера, Росія готова дати їм відсіч: “В останні кілька місяців ми почали помічати ракети, які росіяни запускали з Джанкоя на півночі Криму, але без вибухових боєголовок. Ми не могли зрозуміти, що вони роблять, а потім здогадалися: Вони визначають дальність”, – сказав він. Офіцер пояснив, що Росія розраховує, де найкраще розмістити свої ракетні та радіолокаційні системи С-400, щоб максимально збільшити площу, яку вони можуть покрити для ураження літаків F-16, тримаючи їх подалі від лінії фронту та російських логістичних центрів.
Офіцери також зазначили, що зараз вони потребують більш базового традиційного озброєння, а також безпілотників. “Нам потрібні гаубиці і снаряди, сотні тисяч снарядів і ракет”, – сказав один з них в інтерв’ю POLITICO, підрахувавши, що Україні потрібно 4 мільйони снарядів і 2 мільйони безпілотників. “Ми весь час говорили західним партнерам, що у нас є бойовий досвід, у нас є розуміння цієї війни на полі бою. [У них] є ресурси, і вони повинні дати нам те, що ми потребуємо”, – додав він.
Європа, зі свого боку, намагається допомогти Україні покрити колосальний дефіцит артилерійських снарядів. У зв’язку з цим запропонована Чехією закупівля великих партій артилерійських боєприпасів може довести загальну кількість боєприпасів, отриманих Україною як з ЄС, так і за його межами, до 1,5 мільйона снарядів вартістю 3,3 мільярда доларів – але цього все одно недостатньо для задоволення потреб ЗСУ.
Офіцери підкреслили, що їм також потрібно значно більше солдатів. Наразі країна не має достатньої кількості чоловіків на передовій, і це ускладнює проблему недостатньої підтримки Заходу.
Однак Україна ще не почала мобілізацію напередодні очікуваного російського вторгнення, оскільки влада стурбована політичними наслідками, які можуть мати мобілізаційні заходи на тлі ухиляння від призову та уникнення призовних повісток. Залужний вже публічно закликав до мобілізації більшої кількості військових ще в грудні, оцінюючи, що Україні потрібно щонайменше додатково 500 000 чоловік. З тих пір питання призову на військову службу постійно відкладається.
Минулого тижня генерал Олександр Сирський, який замінив Залужного, несподівано заявив, що Україні, можливо, не потрібно стільки нових військових. Після перегляду ресурсів ця цифра була “значно зменшена”, і “ми очікуємо, що у нас буде достатньо людей, здатних захищати свою Батьківщину”, – сказав він в інтерв’ю інформаційному агентству “Укрінформ”. “Я говорю не тільки про мобілізованих, а й про бійців-добровольців”, – сказав він.
План полягає в тому, щоб після інтенсивної трьох-чотирьохмісячної підготовки відправити на фронт якомога більше офісних військовослужбовців і тих, хто виконує небойові функції, у тилу. Але старші офіцери, з якими поспілкувалося POLITICO, сказали, що Сирський помиляється і “підігрує наративам політиків”. Потім, у вівторок, Зеленський підписав деякі додаткові частини до старого закону про мобілізацію, які посилюють юридичні вимоги до українських чоловіків призовного віку щодо реєстрації їхніх даних і знижують мінімальний вік для призову з 27 до 25 років. Але в Україні це сприймається як формальність.
“У нас не лише військова криза – у нас політична криза”, – сказав один з офіцерів. У той час як Україна намагається уникнути великого призову, “Росія зараз збирає ресурси і буде готова розпочати велику атаку приблизно в серпні, а може, і раніше”.
Отже, Маск, можливо, не надто перебільшує.
