Україна входить у свою третю зиму війни з похмурим, як ніколи, настроєм. На сході її війська втрачають позиції під натиском стрімкого наступу російських супротивників – хоча і ціною величезних втрат для московських військ. З половиною зруйнованої енергосистеми українці змушені годинами сидіти без світла і тепла в найхолодніші місяці.
Тим часом у Вашингтоні та деяких західних столицях – і в коридорах Києва – настрої змінюються: від рішучості, що війна може закінчитися лише тоді, коли російська армія буде вигнана з України, до неохочого визнання того, що врегулювання шляхом переговорів, яке залишить більшу частину країни цілісною, може бути найкращою перспективою. Проте Київ не отримує необхідної підтримки навіть для досягнення цієї обмеженої мети.
Перспективи України затьмарює насамперед небезпека перемоги на виборах у США наступного місяця Дональда Трампа, який прагне швидкого завершення війни, як він сам пообіцяв. Деякі американські та європейські чиновники сподіваються, що Трампа вдасться принаймні утримати від примусу Києва до несприятливої угоди з Москвою, яка створить серйозні ризики для майбутньої європейської та американської безпеки.
Однак одночасно з ескалацією війни на Близькому Сході навіть деякі західні столиці, які раніше наполягали на необхідності військової перемоги над Росією Володимира Путіна, переосмислюють свої погляди. Деякі київські чиновники також у приватних розмовах нарікають на те, що їм не вистачає особового складу, вогневої потужності та західної підтримки, щоб повернути всю територію, захоплену Росією.
За зачиненими дверима ведуться розмови про угоду, за якою Москва зберігає де-факто контроль над приблизно п’ятою частиною України, яку вона окупувала – хоча суверенітет Росії не визнається – в той час як решті країни дозволяється приєднатися до НАТО або надаються еквівалентні гарантії безпеки. Під цією парасолькою вона могла б відновитися та інтегруватися з ЄС, подібно до Західної Німеччини часів холодної війни.
Цей сценарій, однак, ґрунтується на амбітних припущеннях. Одне з них полягає в тому, що США та їхні союзники повинні бути готові запропонувати Україні членство в НАТО або необхідні гарантії, хоча досі вони неохоче надавали Києву обов’язковий до виконання курс на вступ до альянсу. Це вимагало б від США та їхніх партнерів величезного і дорогого розгортання сил – і залишило б їх на розтяжці в стилі холодної війни.
Друге припущення полягає в тому, що президента Росії можна схилити до переговорів і прийняття такого сценарію. Але недопущення вступу України до НАТО було однією з його нібито воєнних цілей. Сумнівно також, що у Путіна є стимул погодитися на переговори «земля в обмін на мир», якщо він вважає, що його війська все ще можуть розширити свої здобутки.
Минулого місяця президент України Володимир Зеленський представив у Вашингтоні «план перемоги», який мав на меті переконати союзників Києва посилити його позицію у військовому та дипломатичному плані і змусити Москву сісти за стіл переговорів. Він поїхав з порожніми руками щодо двох ключових вимог: наближення до НАТО і дозволу США на використання Києвом західних ракет для дальніх ударів по російській території.
Незалежно від того, чи є метою повна перемога, чи примушення Росії сісти за стіл переговорів, західні союзники повинні зміцнити позиції України. Кремль можна підштовхнути до переговорів про угоду, яка може задовольнити і Київ, і Захід, лише якщо він відчує, що ціна продовження війни занадто висока. І будь-яке врегулювання війни, яке дасть змогу вижити і процвітати всій Україні або її частині, потребуватиме гарантій її безпеки.
За три місяці, що залишилися до кінця його перебування на посаді, президент США Джо Байден і його європейські союзники повинні максимально підтримати Україну. Мета має полягати в тому, щоб поставити Київ у якомога сильнішу позицію напередодні президентства Трампа або забезпечити фундамент, на якому зможе будувати Камала Гарріс, якщо вона переможе на президентських виборах. Ми поки що не можемо знати, як закінчиться війна. Але в силах Заходу – і в його інтересах – допомогти Україні здобути перевагу над своїм ворогом.
