Невдовзі після опівночі кілька чоловіків у масках на човнах почали знімати помаранчеві навігаційні знаки на річці Нарва, яка відокремлює Естонію від Росії, – річці, яка окреслює межі НАТО.
Навіть наприкінці травня, коли на півночі Європи були сутінки, російські прикордонники, які працювали над зняттям знаків, були добре видні естонцям, що спостерігали за ними.
Дії Росії рано вранці 23 травня не обов’язково мали відбуватися під покровом темряви, однак, Естонія сприйняла це як чіткий сигнал про плани Росії на країни Балтії і Заходу в цілому.
Цей інцидент був класифікований як один із серії актів, спрямованих на провокацію і дестабілізацію країн, які поділяють 3550-кілометровий (2210 миль) кордон з Росією і її союзником Білоруссю. Загалом не схожі на звичайні акти агресії, які могли б викликати колективну відповідь НАТО, ці епізоди почастішали після того, як Росія розпочала повномасштабну війну проти України на початку 2022 року.
Ця реальність дедалі більше перетворює Балтійський регіон на другий фронт у конфлікті Заходу з Москвою.
“Росія зараз веде дві війни”, – заявив президент Фінляндії Александр Стубб на зовнішньополітичному форумі в Гельсінкі 14 червня. “Одна з них – кінетична, звичайна війна в Україні. Інша – гібридна війна в Європі і на Заході, яка ведеться з метою впливу на тон публічного дискурсу або якимось чином прагне похитнути наше почуття безпеки”.
Відправлення груп мігрантів на штурм кордонів, глушіння сигналів GPS, вербування злочинців для дрібних актів саботажу – це лише частина розширюваного репертуару дій, які, Фінляндія, країни Балтії, і Польща, називають такими, що спрямовані на залякування їхніх громадян.
Кожна країна має непросту історію відносин з Москвою, і всі вони зараз є членами Організації Північноатлантичного договору. Вони відповіли планами зміцнення і модернізації східного кордону на загальну суму 3,5 мільярда доларів і попросили включити питання гібридних атак до порядку денного саміту НАТО у Вашингтоні, який відбудеться наступного місяця.
Міністерство закордонних справ Росії в Москві не відповіло на електронний запит прокоментувати свою діяльність в середу.
Лише за останні кілька місяців Фінляндія і Швеція потерпали від порушень повітряного простору, кілька комерційних літаків не змогли приземлитися в невеликих аеропортах через втручання в систему глобального позиціонування, а Польща затримувала людей за ймовірні підтримувані Росією акти саботажу в Європейському Союзі.
Ставити під сумнів встановлені кордони – це ще одна заїжджена тактика, що отримала застосування в наш час.
Російський кордон у Нарві вже давно є осередком напруженості у відносинах з Естонією, яка посилилася після вторгнення президента Володимира Путіна в Україну. Цього року Москва обмежила персування через прикордонний міст і дозволила рух лише для пішоходів. Естонія спостерігає за діяльністю безпілотників і встановила знаки, що попереджають мандрівників про спроби вербування російською розвідкою.
За словами талліннського уряду, він традиційно узгоджує з Москвою розташування навігаційних знаків на річці, щоб рибальські та судна для прогулянок випадково не запливали на російську територію, але з 2023 року Росія не погодилася з розташуванням близько половини з 250 буїв, які планувалося встановити цього року. Естонія побажала повернути вилучені знаки і заявила, що продовжить встановлювати нові, якщо Росія не надасть доказів того, що розташування судноплавного шляху змінилося. Вона все ще чекає на відповідь.
Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва і Польща мають спільний кордон з Росією довжиною понад 2300 кілометрів; додайте до цього 1250 кілометрів спільного кордону з Білоруссю, і це довше, ніж кордон між США і Мексикою.
З часів холодної війни 100-кілометровий коридор, що розділяє Польщу і Литву, відомий як Сувалкський коридор, вважався стартегічно важливим місцем у будь-якому конфліктному сценарії. Затиснута між Білоруссю і добре озброєним російським ексклавом Калінінградом, ця територія, якщо її захопити, відріже сухопутний доступ країн Балтії до решти Європи.
Ця вразливість використовується для того, щоб примуссити Литву нервувати. У березні президент Білорусі Олександр Лукашенко оприлюднив план захоплення Сувальського коридору і закриття виходу до Європи для країн Балтії з допомогою Калінінграду. Позуючи у військовій формі з пухнастим білим собакою на колінах, Лукашенко був показаний в соціальних мережах, де він обговорює зі своїми армійськими командирами плани захоплення Литви і частини північної Польщі.
На думку міністра закордонних справ Литви Габріеліуса Ландсбергіса, окрім доказів неминучої військової активності, це свідчить про те, що Росія “намагається посіяти страх, невпевненість і сумніви щодо своїх намірів у Балтійському морі”.
Держави, які є безпосередніми західними сусідами Росії – колишні радянські республіки, що не бажали вступати до НАТО, члени радянського блоку або насторожені спостерігачі – вже давно є одними з найбільш радикальних в оцінці намірів Москви. Відчуваючи себе захищеними, вони відреагували на війну в Україні збільшенням оборонних бюджетів, що значно перевищують встановлений НАТО показник у 2% від ВВП, і вжили заходів щодо призову на військову службу своїх громадян.
Росія назвала провокацією рішення Швеції, з якою вона має спільний морський кордон, і Фінляндії припинити позаблоковість, що тривала десятиліттями, і стати членами НАТО. Кожна з країн Балтії приймає у себе передові бойові групи НАТО, що значно збільшує присутність військового альянсу біля російського кордону.
“Сьогодні війни не буде”.
Усім причетним сторонам доводиться боротися з дезінформацією та операціями впливу на рекордно високому рівні.
Москва регулярно зображує країни Балтії як розпалювачів війни і русофобів, а також залучає тролів і армії ботів для поширення в соціальних мережах шкідливого контенту, як стверджують їхні спецслужби. Якщо раніше мовні помилки в дезінформаційних текстах дозволяли відносно легко їх виявити, то широке розповсюдження штучного інтелекту ускладнює завдання, як зазначило головне агентство кібербезпеки Литви.
Кремль намагався мобілізувати російськомовні меншини в Естонії та Латвії, щоб посіяти внутрішній розкол, здебільшого безуспішно, в той час як у Польщі основна увага була зосереджена на розпалюванні напруженості між місцевими жителями і великою кількістю українців, які шукали притулку від війни.
Збройні сили Литви втрутилися, розмістивши в соціальних мережах повідомлення, щоб заспокоїти населення в березні – “сьогодні війни не буде” – після того, як до солдатів публічно звернулися і запитали, коли почнеться конфлікт і як до нього підготуватися.
Це частина масштабнішої системи дій, спрямованих на те, щоб посіяти страх і тривогу, заявила прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас, яку цього року Кремль оголосив у розшук. “Давайте не потрапляти в пастку російського залякування”, – сказала вона журналістам 23 травня.
Росія також перейшла до низькотехнічних технологій, відправляючи мігрантів у прикордонні зони, щоб чинити тиск на прикордонний контроль і потенційно розпалити громадське невдоволення. Ця стратегія почала застосовуватися в 2015 році, коли десятки людей раптово з’явилися на віддалених прикордонних станціях Лапландії у Фінляндії та Норвегії, що, як пізніше визначила фінська влада, було перевіркою готовності.
У 2021 році в Латвії, Литві та Польщі вибухнула масштабна міграційна криза, коли з Близького Сходу до Білорусі прилетіли сирійці та представники інших національностей. Деякі з них замерзли до смерті в лісах, будучи витісненими прикордонниками. Восени минулого року мігранти знову з’явилися на фінсько-російському кордоні. Це були групи чоловіків на старих велосипедах, деякі навіть їхали на дитячих велосипедах. Такий інцидент змусив Гельсінкі закрити всі автомобільні шляхи сполучення з Росією. Кордон залишається закритим.
У Фінляндії, Латвії та Польщі зводять бар’єри, щоб зупинити потоки мігрантів, а Литва завершила будівництво 500-кілометрового паркану на кордоні з Білоруссю. Лише Варшава планує інвестувати близько 2,5 мільярдів доларів у зміцнення кордону, що захистить країну як від звичайного вторгнення з танками, так і від кібервійни.
Європейські сусіди Росії від Норвегії до Польщі розглядають можливість створення “безпілотної стіни” для боротьби з російськими розвідувальними дронами, відстеження міграції та припинення контрабанди. Латвія і Литва планують інвестувати в “безпілотні армії” цього року в рамках заходів спрямованих на збільшення виробництва місцевої оборонної промисловості, причому остання зараз пропонує курси з управління дронами для населення, подібно до навчання водінню.
При таких обсягах інвестицій в оборону, країни, що знаходяться на передовій, скаржаться на те, що вони не повинні нести цей тягар самотужки.
“Ми робимо роботу за всіх інших”, – заявив 13 червня міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна. “Це повинно бути проблемою Європейського союзу”.
Прагнучи послабити Європу і дестабілізувати її зсередини, Росія занурюється в свій інструментарій гібридних операцій активніше, ніж будь-коли, згідно з доповіддю Європейського центру передового досвіду з протидії гібридним загрозам в Гельсінкі від 30 травня. Масштабна висилка російських розвідників по всьому регіону обмежила здатність Росії здійснювати такі атаки, але посадовці визнають, що вони, як правило, на крок відстають від того, що вигадує Москва.
За словами міністра закордонних справ Фінляндії Еліни Валтонен, це робить гібридну загрозу з боку Росії повсюдною.
“Тут немає лінії фронту, – сказала вона. “Зараз вся Європа перебуває у стані війни”.
