- Президент Олександр Стубб дав інтерв’ю в Гельсінкі
- Залежність Росії від Китаю дає йому величезну силу, каже Стубб
Залежність Росії від Китаю досягла такого рівня, що Пекін міг би припинити війну в Україні, якби захотів, заявив президент Фінляндії Александр Стубб.
“Росія зараз дуже залежить від Китаю, – сказав 56-річний Стубб в інтерв’ю в Гельсінкі у вівторок. “Один телефонний дзвінок від президента Сі Цзіньпіна вирішив би цю кризу”.
Коментарі Стубба відображають зростаюче невдоволення серед союзників України у зв’язку з тим, що Китай нібито підтримує військові дії Росії. Вони звинувачують Пекін у наданні Кремлю технологій і деталей для зброї та допомозі Москві в обході міжнародних торговельних обмежень.
“Якби він сказав: “Час розпочати мирні переговори”, Росія була б змушена це зробити, – сказав Стубб. “У неї не було б іншого вибору”.
Міністерство закордонних справ Китаю не відразу відповіло на прохання про коментар у вівторок ввечері, у неробочий час.
Сі намагається позиціонувати Китай як нейтрального учасника в дискусіях про війну, а його уряд критикує Росію за теракти проти цивільного населення і погрози застосування ядерної зброї. Китай принципово виступає проти міжнародних санкцій, заявляючи, що поважає лише покарання, підтримані Організацією Об’єднаних Націй, і звинувачує США та їхніх союзників у розпалюванні війни шляхом надання зброї Україні.
Згідно зі статистичними даними, зібраними Bloomberg, минулого року на Китай припадало близько 28% загального обсягу торгівлі Росії, порівняно з 19% у 2021 році. Європейський Союз, навпаки, помітив, що його частка в російській торгівлі впала до 17% з 36% за той самий період.
Сі прийняв президента Росії Володимира Путіна в Пекіні 16 травня і закликав до проведення міжнародної конференції за участі Росії та України для вирішення того, що він назвав “українським питанням”.
“Китай готовий і надалі відігравати конструктивну роль у цьому питанні”, – сказав Сі.
Очікується, що Сі і Путін проведуть переговори в Казахстані, де вони візьмуть участь у саміті Шанхайської організації співробітництва, який розпочнеться у середу в столиці країни Астані.
Новий лідер Фінляндії прийняв присягу 1 березня і раніше обіймав посади прем’єр-міністра, міністра фінансів і міністра закордонних справ у країні з населеням у 5,5 мільйони. Його попередник Саулі Нііністьо досяг конституційного ліміту перебування на посаді після 12 років перебування при владі.
Виступаючи в позолоченому президентському палаці 19-го століття, який раніше був резиденцією царя, коли Фінляндія була частиною Російської імперії, Стубб заявив, що Китай виграє від припинення “агресивної колоніальної війни” Путіна в Україні.
“Він повинен захищати міжнародні правила, які пов’язані з територіальною цілісністю і суверенітетом, – сказав він. “Це було б правильно. І це також продемонструвало б лідерство Китаю”.
Найбільш дружній до Росії лідер Європейського Союзу, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив у вівторок, що він попросив президента України Володимира Зеленського розпочати переговори з Росією і домогтися швидкого припинення вогню. Президент Фінляндії не підтримує таку політику.
“Наразі не може бути й мови про те, щоб наполягати на припиненні вогню, потрібні справжні мирні переговори”, – сказав Стубб. “Єдине, що розуміє Росія – це сила. І тому чим більше ми зможемо допомогти Україні зараз, тим швидше закінчиться війна”.
Стубб також закликав Європу посилити підтримку України, одночасно нарощуючи власну обороноздатність у традиційних військових сферах, а також протистояти гібридній війні, яку веде Росія. За словами Стубба, Україна потребує як матеріальної допомоги, що включає фінансову допомогу, так і політичної підтримки, що включає сприяння її членству як в ЄС, так і в Організації Північноатлантичного договору.
За його словами, Європа повинна перейти до “економіки воєнного часу”, об’єднавши замовлення на боєприпаси і зброю, щоб забезпечити довгострокову конкурентність своєї оборонної промисловості. На додаток до державного фінансування, Стубб закликав Європейський інвестиційний банк, де він раніше був віце-президентом, вийти за межі своїх червоних ліній і бути більш активним у фінансуванні військової промисловості.
За словами президента, Європа також повинна створити план протидії гібридним атакам. Це передбачає як плани з відновлення систем після атак, так і налаштування комунікацій для створення єдиного фронту проти Кремля.
Кібератаки, глушіння GPS, порушення повітряного простору і озброєні іммігранти – ось деякі методи російської гібридної війни, з якими Фінляндія, як і більшість інших країн східного флангу НАТО, зіткнулася протягом останніх місяців.
“За допомогою гібридних атак Росія намагається викликати, нашу надмірну реакцію або якусь нову реакцію”, – сказав Стубб, додавши, що ідентифікація гібридних операцій також може допомогти покласти їм край.
“Якщо ви заперечуєте гібридні атаки або лише спостерігаєте за ними, то я думаю, що Росія просто продовжуватиме їх здійснювати”.
Маючи понад 1300 кілометрів (800 миль) спільного з Росією кордону, Фінляндія охороняє половину демаркаційної лінії НАТО від свого головного супротивника і має складну історію сусідства з Росією.
Здобувши незалежність у 1917 році після понад 100 років перебування у складі Російської імперії, фіни були змушені вести дві війни проти Радянського Союзу, і поступились частиною своєї території у 1944 році. Потім Фінляндія обережно пережила період нейтралітету під час Холодної війни – через необхідність, а не за власним бажанням – підпорядковуючись Москві і зберігаючи незалежність у політиці, яка стала відомою як фінляндизація.
Після розпаду Радянського Союзу ця північна країна хотіла одразу ж приєднатися до європейського співтовариства слідом за Швецією, і обидві країни вступили до ЄС у 1995 році. До вторгнення Росії в Україну у 2022 році фінські політики майже ніколи не називали Росію – принаймні публічно – головною військовою загрозою. У квітні 2023 року Фінляндія вступила до НАТО.
Орієнтована на виживання, ця північна країна завжди залишається в стані бойової готовності. Вона здатна мобілізувати 280 000 військовослужбовців у воєнний час і має одну з найсильніших артилерійських систем в Європі.
“Фінляндія зараз геополітично і геостратегічно є однією з найважливіших країн Європи, тому що нещодавно ми вдвічі збільшили кордон НАТО з Росією”, – сказав Стубб. “Багато людей розраховують на нас”.
