ВАРШАВА – Оминаючи історичну ворожнечу і десятиліття політичної напруженості, Німеччина і Польща пообіцяли посилити оборонну співпрацю остерігаючись того, що перемога Трампа в листопаді може ознаменувати період слабкості НАТО в його протистоянні з Росією.
Колишні вороги в Другій світовій війні вважають Москву найбільшою загрозою своїй безпеці. Вони пообіцяли посилити військову співпрацю у всіх сферах, від закупівель до навчання, посилити військову присутність Організації Північноатлантичного договору в безпосередній близькості до Росії і краще координувати свою допомогу Україні.
“Безпека Польщі – це також і безпека Німеччини”, – заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц у Варшаві після перших за шість років урядових консультацій двох країн. “Ми об’єднаємо наші можливості і будемо більше співпрацювати… Ми разом візьмемо на себе відповідальність за захист східного флангу НАТО”.
Ця заява демонструє переломний момент у відносинах між двома військовими важковаговиками НАТО в Центральній Європі, які майже десять років недовірливо дивились один на одного, оскільки націоналістичні уряди Польщі, що змінювали один одного, поширювали антинімецькі настрої. Приїзд Шольца до Польщі підтвердив його готовність вирішувати спільні проблеми в сфері безпеки, озвучені прем’єр-міністром Дональдом Туском, проєвропейським поміркованим політиком, який працює над розбудовою альянсів з моменту свого обрання наприкінці минулого року.
“Мені було приємно почути сьогодні від канцлера, що Німеччина готова взяти на себе відповідальність за безпеку”, – сказав Туск на спільній із Шольцем прес-конференції. “Жодна нація не може відчувати такої відповідальності за безпеку і захист Європи від зовнішньої агресії, як польський і німецький народи”, – сказав він.
Томас Зільберхорн, німецький опозиційний депутат і член парламентського комітету з закордонних справ, сказав, що зобов’язання стосовно співпраці є “твердим і конкретним”, додавши, що “Польща добре розуміє російську загрозу, готова брати участь у стримуванні і має право на нашу повну підтримку”.
Європейські чиновники намагаються підготуватися до періоду, який може стати дуже небезпечним етапом в протистоянні НАТО з Росією, у випадку перемоги Дональда Трампа в президентських виборах та його повернення до Білого дому в січні.
Сценарії, що розглядаються, включають ескалацію агресії російського президента Володимира Путіна проти України, перевірку згуртованості НАТО шляхом військової провокації в країнах Балтії, або звернення до Трампа, в разі його перемоги на виборах, для проведення переговорів про вигідне для Росії дипломатичне врегулювання війни в Україні.
Трамп поставив під сумнів те, чи будуть США захищати європейські країни, якщо він переможе на виборах. Звинувативши їх в тому, що вони витрачають занадто мало коштів на оборону під час російсько-української війни. Багато європейських політиків вважають його перемогу більш імовірною після невдалого виступу президента Байдена на теледебатах минулого тижня.
Невизначеності додає дружня до Росії партія “Національне об’єднання”, яка в неділю здобула перемогу в першому турі парламентських виборів у Франції. Ця перемога підвищує ймовірність того, що дана партія зможе отримати достатньо місць для формування більшості в уряді.
Президент Франції Еммануель Макрон, один з найбільших критиків Росії на Заході, заявив, що залишиться на посаді до закінчення свого терміну в 2027 році. Як голова держави, він уповноважений здійснювати зовнішню та оборонну політики Франції, але уряд, очолюваний “Національним об’єднанням”, контролюватиме бюджет, що може обмежити свободу дій Макрона.
НАТО спробує зменшити вплив Трампа на підтримку України у випадку його переобрання. На саміті у Вашингтоні наступного тижня, буде ухвалено низку заходів, які посилять підтримку України. До них відноситься направлення до Києва високопоставленого чиновника та створення нової місії в Німеччині для координації надання військової техніки та підготовки українських військ. За словами представників США та Альянсу, НАТО вважає, що за нової адміністрації Трампа надання допомоги буде продовжуватися.
Сільберхорн сказав, що він вірить у певну спадкоємність зовнішньої політики США за нової адміністрації Трампа, але Вашингтону доведеться подолати своє “тунельне бачення”, яке майже повністю зосереджене на загрозах з боку Китаю.
“Справа в тому, що ви не можете розділяти Китай і Росію. Існує альянс автократій – Росія, Китай, Іран, Північна Корея та їхні прихильники по всьому світу, – сказав він. “Якщо вони перевершать нас як військові держави, у всіх нас будуть великі проблеми. Ми повинні триматися разом”.
Німеччина є найбільшим постачальником військової допомоги Україні після США, згідно з даними аналітичного центру Інституту світової економіки в Кілі, який відстежує підтримку Києва. Цього року Берлін збільшив свої військові витрати до встановленого НАТО рівня в розмірі 2% від валового внутрішнього продукту. Але багато економістів скептично ставляться до того, що він зможе утримати цей рівень витрат після того, як завершиться, розпочата у 2022 році програма спеціального призначення вартістю 100 мільярдів євро (107 мільярдів доларів), створена з цією метою.
Незважаючи на те, що її економіка менша, Польща збільшила свої військові витрати до понад 4% від ВВП, а її допомога Україні більша, ніж допомога Німеччини у відсотковому відношенні до розмірів її економіки. Польща позиціонує свої витрати як інвестиції в безпеку Європи і просить інші країни долучитися до них.
Серед проектів, у яких Польща хотіла отримати підтримку, є плани вдосконалення європейської оборони уздовж кордону з Росією та Білоруссю. Плани Польщі, реалізація яких може коштувати понад 2 мільярди євро, покликані запобігти потраплянню нелегальних іммігрантів до країни.
Варшава заявляє, що наплив мігрантів є частиною гібридної війни Росії проти НАТО. Аналітики з питань безпеки кажуть, що групка цих нелегальних мігрантів, можливо, частково стоїть за серією підпалів, що сталися в Польщі в останні місяці.
Незважаючи на 40-сторінковий “план дій”, який детально описує плани співпраці Німеччини і Польщі в оборонній та інших сферах, деякі аналітики заявили, що сподівалися на більш конкретні фінансові зобов’язання з боку Німеччини.
“Польща хоче, щоб Німеччина визнала той факт, що ми платимо за свою безпеку, і що Польща є головним адвокатом європейських безпекових рішень. Однак ми не бачимо тих зобов’язань в цих проектах, які можна було б очікувати”, – сказав Войцех Пшибильський, політичний аналітик Visegrad Insight, варшавського аналітичного центру.
Готовність Шольца розглянути питання компенсацій польським жертвам нацистського режиму у Другій світовій війні, була кивком у бік політичних поглядів Туска. Питання репарацій вже давно є подразником у німецько-польських відносинах, і польські державні ЗМІ заявляли, що від коштів Берліна можуть отримати вигоду до 40 000 тих, хто пережив війну.
