Президент Байден дозволить Україні використовувати зброю, надану США, проти обмеженої кількості військових цілей на території Росії, заявили чиновники в четвер, що є різкою зміною давнього запобіжного заходу, який застосовується в той час, коли Київ намагається захистити своє друге за величиною місто від згасаючого натиску росіян.
Зміна політики, про яку американські чиновники повідомили на умовах анонімності, щоб обговорити рішення президента, дозволяє українському командуванню “завдавати ударів у відповідь російським силам, які атакують або готуються їх атакувати” в Харкові та на його околицях, поблизу кордону на північному сході України. Президент Володимир Зеленський та інші високопосадовці в його уряді наполегливо домагалися цього рішення, оскільки Росія активізувала свій наступ в даному районі, знаючи про “червоні лінії” Вашингтона, кажуть офіційні особи в Києві.
Це рішення ще більше втягує Байдена у війну, в якій президент Росії Володимир Путін неодноразово порушував питання про можливість ядерного удару, що викликає занепокоєння у американського лідера, який виріс на тлі ядерного протистояння між США і СРСР у 1960-х роках. Байден обережно ставиться до ескалації – але також пам’ятає, що українці неодноразово отримували більші можливості і стикалися з Кремлем, який мало що робив у відповідь.
Зростаюча кількість європейських союзників Сполучених Штатів в останні дні також закликала адміністрацію зняти свою протидію, сигналізуючи про намір дозволити використовувати їхню власну зброю проти військових цілей на російській території. Хоча Україна використовувала як європейську зброю, так і власну, щоб дати відсіч, рішення Вашингтона було найбільш важливим через кількість і якість його озброєння.
За словами американських офіційних осіб, ця зміна дозволяє Україні використовувати надану США артилерію і ракетні установки для ураження російських військ і техніки безпосередньо на кордоні Харківської області з Росією, а також для ураження ракет, що летять на українську територію. Вони підкреслили, що політика адміністрації Байдена, яка забороняє наносити удари на великі відстані по території Росії, “не змінилася”.
“Це є відповіддю на прохання України, яка хотіла мати можливість реагувати на атаки, які розпочинаються з цього району” в Бєлгородській області Росії, “щоб мати можливість вражати російські сили і склади озброєнь”, – сказав один з американських чиновників, додавши, що “Україна не просить про повну зміну політики, і ми не будемо змінювати цю політику”.
Посольство Росії у Вашингтоні не відразу відповіло на прохання про коментар. Виступаючи раніше в четвер, Дмитро Пєсков, головний прес-секретар Кремля, розкритикував Сполучені Штати і їхніх союзників по НАТО, заявивши, що альянс несе відповідальність за “новий виток ескалації напруженості”.
“Вони роблять це свідомо, – сказав Пєсков. “Ми чуємо багато войовничих заяв”.
Переоцінка ситуації Байденом, про яку вперше повідомило видання Politico, готувалася кілька тижнів. За словами офіційних осіб, вона є побічним ефектом нового нападу Росії на Харків, зростаючого тиску з боку Європи і візиту до Києва цього місяця держсекретаря США Ентоні Блінкена, який підняв питання небезпеки, що нависла перед Україною після більш ніж двох років війни.
Останніми місяцями Україні все важче стримувати російські війська, оскільки військова допомога США майже вичерпалася минулої осені після того, як республіканці в Конгресі виступили проти подальшої допомоги. У Києва зменшився запас боєприпасів і зенітних ракет – до такої степені, що дипломати, які перебувають в українській столиці, навесні цього року почали турбуватися про раптовий колапс на лінії фронту і серйозну поразку України.
Ситуація змінилася після того, як минулого місяця Конгрес схвалив надання допомоги. Але моральний дух українців залишається низьким, а нестача підготовлених солдатів означає, що лінія фронту залишається вразливою, незважаючи на відновлення американської військової допомоги. Росія, тим часом, скористалася моментом і наступає на Харків та на інших частинах довгої лінії фронту, намагаючись використати це “вікно” до того, як більша допомога США допоможе стабілізувати київські війська.
За словами іншого американського чиновника, українські офіційні особи вперше звернулися до Білого дому за дозволом кілька тижнів тому, 13 травня, через кілька днів після початку наступу на Харків і за день до прибуття Блінкена до Києва. Радник з національної безпеки Джейк Салліван, міністр оборони Ллойд Остін і голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Чарльз К. Браун-молодший погодилися порекомендувати Байдену змінити політику, сказав чиновник.
Салліван передав цю рекомендацію президенту через два дні, коли Блінкен від’їжджав з Києва, і Байден погодився на неї того ж дня, 15 травня, сказав цей чиновник. Блінкен, який зустрівся з Байденом пізніше того ж тижня після його поїздки в Україну, погодився з тим, що зміна має сенс, сказав чиновник, додавши, що Байден попросив високопосадовців пропрацювати деталі і ризики перед остаточним затвердженням.
Байден підписав внесення цієї зміни кілька днів тому, і політичне рішення набуло чинності в четвер.
Під час візиту до Молдови цього тижня Блінкен став першим високопосадовцем адміністрації Байдена, який публічно заявив, що Вашингтон розглядає можливість зміни політики, заявивши журналістам, що “оскільки поле бою змінилося, оскільки змінилися дії Росії в плані того, як вона здійснює свою агресію та ескалацію, ми також адаптувалися і скоригували свої дії”.
За словами офіційних осіб, Блінкен повернувся зі свого візиту до Києва цього місяця переконаним у необхідності часткової зміни політики в даному питанні. На закритому засіданні міністрів закордонних справ країн НАТО в Празі в четвер високопоставлений американський дипломат натякнув на неминучу зміну політики, але не надав подробиць, сказав один з учасників. Коли його запитали про це прямо, він посміхнувся, але промовчав, сказав співрозмовник.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив у нещодавньому інтерв’ю виданню Economist, що настав час для союзників переглянути свої обмеження. “Особливо зараз, коли значна частина бойових дій відбувається в Харківській області, недалеко від кордону, відмова Україні в можливості використовувати цю зброю проти легітимних військових цілей на російській території дуже ускладнює її захист”, – сказав він.
У наступні дні союзники, в тому числі Франція, Нідерланди, Канада і Фінляндія, приєдналися до цієї думки.
Під час візиту до Києва цього місяця міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон заявив, що Україна має право використовувати надану Лондоном зброю для нанесення ударів по цілях в Росії. “Так само, як Росія завдає ударів всередині України, ви можете цілком зрозуміти, чому Україна відчуває потребу переконатися, що вона захищає себе”.
Хоча Москва стверджує, що п’ять областей України, включно з Кримом, є російською територією, вона дуже чутливо реагує на дедалі частіші заклики дозволити Україні використовувати західну зброю для нанесення ударів по військових цілях у самій Росії. Раніше цього тижня Путін попередив, що це може призвести до “серйозних наслідків”.
На знак занепокоєння Кремля Путін натякнув, що Росія може завдати ядерних ударів по малих європейських країнах, якщо НАТО дозволить Україні здійснювати атаки, як він сказав “в глибині російської території”. Він попередив, що офіційні особи НАТО “повинні повністю усвідомлювати, що поставлено на карту”.
“Якщо Європа зіткнеться з цими серйозними наслідками, що робитимуть Сполучені Штати, враховуючи наш паритет у стратегічних озброєннях? Важко сказати”, – сказав він, маючи на увазі ядерні арсенали США і Росії. “Чи шукають вони глобального конфлікту?”
Під тиском Києва та європейських союзників ставлення Байдена до ризику неодноразово змінювалося протягом війни, коли він вирішив розширити арсенал України ракетами “Стінгер”, пусковими установками HIMARS, сучасними системами протиракетної оборони, безпілотниками, гелікоптерами, танками M1 Abrams і винищувачами.
На тлі обмежень від США на транскордонні атаки Україна використовує власні ударні безпілотники дальнього радіусу дії для ураження російських цивільних і військових об’єктів. Але ці літальні апарати мають обмеження щодо корисного навантаження і не настільки ефективні.
Американські чиновники залишаються стурбованими українськими атаками на російську територію, в тому числі атаками на нафтопереробні заводи і системи раннього попередження про ядерну зброю, побоюючись, що вони можуть сильно занепокоїти Москву. Вашингтон висловив Києву свою стурбованість через дві спроби атакувати радіолокаційні станції минулого тижня, які забезпечують звичайну протиповітряну оборону, а також попереджають про ядерні запуски з боку Заходу. Щонайменше один удар в Армавірі, в Краснодарському краї Росії, схоже, завдав певної шкоди.
Успіхи Росії також спричинили дискусію між союзниками про направлення військових інструкторів в Україну – ще один крок, який вже давно розглядається як потенційно ескалаційний. Але умови на полі бою, схоже, переконали деяких союзників у тому, що є сенс провести навчання ближче до місця знаходження українських військ, що дозволить їм швидше і легше передислокуватися на лінію фронту.
У лютому президент Франції Еммануель Макрон здивував багатьох, припустивши, що “нічого не можна виключати”, коли йдеться про відправку інструкторів в Україну, але він не запропонував конкретних деталей.
Цього тижня український генерал Олександр Сирський оголосив, що Україна і Франція підписали угоду про те, що французькі солдати тренуватимуть українських військових на українській землі, а потім швидко взяв свої слова назад, заявивши, що це питання все ще підлягає обговоренню.
Але французькі офіційні особи не заперечували, що переговори просуваються, що дало привід для припущень, що оголошення про якусь тренувальну місію може з’явитися незабаром.
Будь-які навчання, підкреслили дипломати НАТО, будуть організовані між країнами-членами та Україною на двосторонній основі, а не самим НАТО, яке офіційно тримається на відстані від війни.
Байден вже давно виключив можливість відправки американських військ в Україну. Чи відійде ця заборона на другий план, як і інші його “червоні лінії”, ще належить з’ясувати.
