Європейські слідчі все частіше вбачають російський слід у нещодавніх диверсіях на об’єктах стратегічної інфраструктури, але вагаються реагувати на них.
Реагувати на таємні загрози складно, оскільки докази, пов’язані з підозрюваними атаками – зокрема, перерізаний підводний газопровід, перебої в життєво важливому інтернет-зв’язку і порушення роботи залізничної мережі – часто не є переконливими. Потенційними винуватцями у великих справах є комерційні судна або риболовецькі судна, які займалися законними морськими перевезеннями або виловом риби поблизу чутливих об’єктів на морському дні, які були зруйновані приблизно в той самий час. За словами слідчих, вони рідко мають прямі зв’язки з російською владою.
Європейські уряди висунули звинувачення деяким росіянам і російським маріонеткам, пов’язані з меншими інцидентами, і дедалі гучніше звинувачують Москву у веденні гібридної війни, але поки що не звинувачують Росію в конкретних нападах. У найбільш зухвалих інцидентах, де підозрюється російська сторона, брак чітких доказів спонукає чиновників залишати справи відкритими або оголошувати розслідування непереконливими.
Минулої осені фінські слідчі пов’язали зареєстроване в Китаї судно, яким керував російський екіпаж, з перерізанням газопроводу Balticconnector, що з’єднує континентальну Європу з Росією. У міру того, як розслідування просувалося, а судно йшло навколо Скандинавії назад до Росії, фіни зв’язалися з норвезькими колегами і розповіли про свої підозри. Норвезька влада розглядала можливість примусити судно зайти в одну з своїх гаваней для перевірки, але врешті-решт вирішила, що їм бракує чітких доказів. Корабель норвезької берегової охорони слідував за “Newnew Polar Bear”, коли той проходив повз чутливі об’єкти морської інфраструктури.
“Лише через тиждень або два у нас було б достатньо доказів, щоб зупинити і обшукати судно, але на той час було б вже занадто пізно”, – сказав один норвезький чиновник.
Виявити потенційні атаки стає дедалі складніше, оскільки Росія, відколи два роки тому розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, все частіше використовує цивільні і комерційні судна для обстеження і можливого нападу на критично важливі об’єкти інфраструктури, такі як підводні комунікації, морські енергетичні об’єкти, транспортні мережі і військові об’єкти, кажуть люди, знайомі з цими випадками.
Деякі уряди також утримуються від звинувачень на адресу Москви, побоюючись ескалації неконтрольованої напруженості. Підозрювані напади часто не дотягують до того, щоб вважатися актами агресії, оскільки вони стосуються цивільних суден, а їхні оператори охоче спілкуються зі слідством і заявляють про свою невинуватість.
Слідчі та прокурори повинні відповідати високим вимогам європейських систем правосуддя щодо кримінальних доказів, в той час як влада намагається забезпечити дотримання законів національної безпеки проти потенційних злочинців, які користуються свободами західних демократій.
Щоб запобігти атакам, європейські уряди перевели системи захисту критичної інфраструктури у стан підвищеної готовності, збільшили кількість персоналу, що забезпечує безпеку, і встановили більше камер і датчиків на залізничних і морських об’єктах.
Минулого місяця німецька прокуратура затримала двох осіб, які мають подвійне російсько-німецьке громадянство і підозрюються у шпигунстві на користь Москви з метою зірвати західну військову допомогу Україні шляхом саботажу. Населення Німеччини, яке становить близько 83 мільйонів осіб, включає російську громаду чисельністю майже чотири мільйони осіб, і московські шпигуни цілеспрямовано вербують їх, кажуть співробітники служби безпеки.
За словами слідчих, звичайних цивільних вербують через соціальні мережі, такі як Telegram, а також через чат у популярних онлайн-іграх. Рекрути іноді навіть не підозрюють, що діють від імені Росії.
У лютому польська влада затримала чоловіка, який працював на російську розвідку і, за їхніми словами, планував вчинити диверсії, в тому числі підпалити об’єкти у західному місті Вроцлаві, великому вузлі поставок в Україну. Наприкінці минулого року польський суд засудив шістьох чоловіків до тюремного ув’язнення за звинуваченнями у шпигунстві.
Деякі чиновники вважають, що однією з цілей Москви є поширення страху і недовіри через підриви. Ці посадовці вважають, що більш розсудливим курсом, ніж реагувати звинуваченнями на адресу Росії і потенційно поширювати страх, є мовчання про підозри, хоча такий підхід викликає критику.
“Якщо нинішня стратегія полягає в тому, щоб уникати атрибуції у випадках, коли вагомі докази вказують на Росію, – сказав Бенджамін Л. Шмітт, старший науковий співробітник Університету Пенсильванії, який спеціалізується на європейській енергетичній безпеці, – це лише погіршить стримування і сприятиме подальшим атакам на критично важливу інфраструктуру”.
Все більше урядів оприлюднюють свої попередження.
У вівторок агентство безпеки Норвегії планує опублікувати великий звіт, в якому, як очікується, що буде проаналізовано загрозу російських диверсій в країні, яка межує з Росією і де розташовані важливі військові об’єкти Організації Північноатлантичного договору. Крім того, Норвегія тренує українських солдатів і надає Києву боєприпаси та техніку.
Британське агентство кіберрозвідки GCHQ “дедалі більше занепокоєне зростаючими зв’язками між російськими спецслужбами і проксі-групами для проведення кібератак, а також підозрами у фізичному спостереженні і диверсійних операціях”, – заявила минулого тижня його директор Енн Кіст-Батлер.
Цього місяця НАТО виступила з надзвичайно різкою заявою, в якій звинуватила Росію у проведенні “посиленої кампанії… саботажу, актів насильства, кібернетичного і електронного втручання, кампаній з дезінформації та інших гібридних операцій”.
Влада вважає, що Москва використовує цивільне обладнання для шпигунства і саботажу. За словами представника норвезької служби безпеки PST, в останні роки Росія використовує свій величезний комерційний рибальський флот, а також морські дослідницькі судна для збору розвідувальної інформації в Арктиці – зоні, що має вирішальне значення для її стратегічних сил стримування ядерних підводних човнів, які там базуються. Деякі з кораблів є сучасними суднами, довжиною понад 300 футів, оснащеними сонарами та іншими технологіями, які дозволяють їм сканувати морське дно, сказав чиновник.
З початку повномасштабного вторгнення в Україну такі судна нанесли на карту критично важливу підводну інфраструктуру навколо Європи і визначили потенційні цілі в разі повномасштабної конфронтації з НАТО, заявили кілька чиновників. Американські чиновники бачать подібні загрози для підводних кабелів у Тихому океані.
Розрив Балтійського коннектора свідчить про те, що слідству важко встановити винуватців у завданні шкоди. 7 жовтня зареєстрований у Китаї контейнеровоз Newnew Polar Bear вийшов з російського порту Калінінград на Балтійському морі і поплив на північ. Укомплектований російським екіпажем, він перетнув зону трубопроводу в той самий час, коли розірвався зв’язок.
Корабель, за яким слідував “Севморпуть”, атомне торговельне судно, що належить російському уряду, потім пришвартувався в Санкт-Петербурзі, а потім повернув назад і поплив навколо Норвегії до північного російського порту Архангельськ. Згідно з супутниковими даними, проаналізованими The Wall Street Journal, він пройшов принаймні більшу частину маршруту довжиною 3600 миль майже одночасно з “Севморпутем”.
Фінські слідчі вважають, що трубопровід був перерізаний якорем Newnew Polar Bear. Прес-секретар фінського слідчого відомства заявила, що китайські власники судна співпрацюють зі слідством, і що розслідування має на меті визначити, чи був розрив нещасним випадком, результатом недбалості або навмисного акту саботажу.
Власник судна, компанія Hainan Xin Xin Yang Shipping, не відповіла на запит про коментарі.
Одразу після того, як трубопровід було перерізано, фінські чиновники визначили судно як потенційного винуватця, але вони не змогли його обшукати, оскільки воно перебувало в міжнародних водах.
Фінський чиновник, знайомий з ходом розслідування, сказав, що слідчі навряд чи встановлять відповідальність по закінченню розслідування.
У Німеччині посадовці та слідчі заявляють, що підозрюють Росію у причетності до нападу на залізницю, який тимчасово зупинив залізничне сполучення на півночі країни у жовтні 2022 року.
За словами слідчих, зловмисники вивели з ладу як основну мережу зв’язку, так і резервну, майже одночасно розірвавши два кабелі передачі даних, розташовані на відстані приблизно 200 миль один від одного. За словами слідчих, той, хто здійснив саботаж, був добре обізнаний з мережею.
“Це пахне Росією. Це виглядає як Росія”, – сказав старший слідчий. Ця людина сказала, що атака не викликала великого занепокоєння громадськості, оскільки вона порушила рух лише на чотири години, що, за його словами, є відносно винятковим занепокоєнням для пасажирів, які користуються німецькою залізничною системою, що страждає від затримок у роботі.
У січні 2022 року, коли Росія розгортала свої війська для нападу на Україну, було виявлено російський риболовецький траулер, який перетинав крижані води над великим оптоволоконним кабелем приблизно в той самий час, коли він був перерізаний. Кабель передавав дані від SvalSat, однієї з найбільших комерційних супутникових наземних станцій у світі, розташованої на норвезькому архіпелазі Шпіцберген на крайній півночі.
Кабель передає дані, які є важливими для інтернет-трафіку по всій Європі. У минулому Росія заявляла, що Захід використовує цей об’єкт для шпигунства за морським трафіком. Резервний кабель забезпечував безперервну роботу, хоча і з меншою пропускною здатністю.
За даними супутникового моніторингу трафіку, російський траулер понад 100 разів перетинав саме те місце, де був перерізаний кабель, повідомив Ронні Андре Йоргенсен, прокурор з північного міста Тромсе, який розслідував цей інцидент.
Кадри з підводного дрона показали, що морське дно, де був перерізаний кабель, було переоране твердим предметом, сліди якого нагадують вплив обладнання, яке перевозив російський траулер “Мелькарт 5”. Капітан судна був допитаний, але доказів проти нього не було знайдено, а компанія заперечила свою відповідальність.
Власник траулера, компанія Murman SeaFood, не відразу відповіла на запит про коментар.
“Планка доказів у кримінальному розслідуванні дуже висока, і ми не змогли її досягти”, – сказав Йоргенсен.
Йоргенсен повідомив, що російські рибальські човни були помічені в районі, де менш ніж за два місяці до інциденту на Шпіцбергені був перерізаний ще один кабель біля узбережжя північно-західної Норвегії. Кабель, що належав місцевій океанографічній обсерваторії, використовувався для моніторингу морського життя, але теоретично міг бути використаний для відстеження руху кораблів і підводних човнів, сказав він.
