Україна бореться з повсюдною корупцією з перших днів своєї незалежності в 1991 році, і урядовці, і незалежні активісти кажуть, що ця боротьба є ключем до перемоги в екзистенціальній війні, яку вона веде з Росією.
Вони досягли певного успіху. Антикорупційна організація Transparency International поставила Україну на найвищий рівень з 2006 року: наразі вона посідає 104 місце зі 180 країн у своєму Індексі сприйняття корупції.
“Більшість українських антикорупційних інституцій демонструють досить хороші результати”, – розповідає ВВС Андрій Боровик, виконавчий директор Transparency International Україна.
За його словами, одним із таких результатів є арешт тодішнього голови Верховного суду Всеволода Князєва за звинуваченням у хабарництві у травні 2023 року.
“Це може бути запобіжником, тому що якщо ви бачите, що когось заарештували, ви двічі подумаєте, перш ніж робити щось корупційне”, – сказав він.
Відбулися й інші гучні арешти, зокрема міністра сільського господарства Миколи Сольського та офіцера розвідки СБУ Артема Шила.
Усі троє заперечують будь-які правопорушення і були звільнені під заставу. Розслідування тривають.
Ключовою віхою став 2015 рік, коли цифрова платформа Prozorro допомогла знизити рівень корупції у сфері державних закупівель, заощадивши Україні майже 6 мільярдів доларів (4,7 мільярда фунтів стерлінгів) державних коштів лише за чотири роки.
Наразі завдання України – зосередитися на викоріненні корупції в податковій та митній службах, а також покращити фінансовий нагляд, каже пан Боровик.
“В Україну надходить багато грошей із Заходу, і, звичайно, вони запитують, чи існує належний контроль над цими грошима”, – додає він.
Крім того, що корупція виснажує мізерні ресурси України, в останні роки вона перешкоджає надходженню іноземної допомоги. Дональд Трамп посилався на корупцію, коли йому закидали затримку допомоги Україні, коли він був президентом США.
Корупція також була головною перешкодою для залучення більшої кількості людей на війну з Росією. Минулого року президент Володимир Зеленський звільнив усіх регіональних ТЦК та СП, відповідальних за призов на військову службу, через підозри у хабарництві. Тисячі українців також давали хабарі за виїзд з країни, щоб уникнути відправки на війну.
“Ми краще виконуємо свою роботу
Андрій Синюк, заступник голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, стверджує, що часті повідомлення про звинувачення українських чиновників у корупції є добрим знаком.
“Це не означає, що злочинів стало більше. Це означає, що ми стали краще виконувати свою роботу”, – каже він.
“В Україні не залишилося людей чи посад, до яких не могли б доторкнутися антикорупційні органи, – розповідає він ВВС. “Це, напевно, наше головне досягнення, тому що ще кілька років тому ми не могли про це навіть мріяти”.
Дмитро Калмиков, голова департаменту антикорупційної політики Національного агентства з питань запобігання корупції, урядового агентства, каже, що хабарництво було майже знищено в деяких з найбільш постраждалих сфер – наприклад, у сфері надання державних послуг, таких як видача паспортів, дозволів та ліцензій.
Він також повідомив ВВС, що значного прогресу було досягнуто в реформуванні освіти та поліції.
Проблемні сфери
Однак пан Калмиков визнає, що уряд був менш успішним у викоріненні корупції у сфері використання природних ресурсів (наприклад, у гірничодобувній та лісовій галузях), регулюванні монополій та у великих інфраструктурних проектах.
“Прогрес був найповільнішим там, де зустрічаються великі інтереси і великі гравці”, – каже він.
За його словами, “в найближчі п’ять-десять років уряд повинен зосередитися на очищенні судової системи, що зробить загальну систему державного управління більш здоровою”.
Учасники антикорупційних кампаній погоджуються, що український уряд став набагато активнішим у боротьбі з корупцією.
“Щось клацнуло в їхніх головах минулої зими, їхнє ставлення дійсно змінилося, і що важливо – навіть зверху, – каже відомий український журналіст-антикорупціонер Юрій Ніколов.
“Можливо, вони зрозуміли, що справи йдуть не так, як треба”, або ж на уряд у Києві чиниться тиск з боку західних донорів, каже пан Ніколов в інтерв’ю Бі-Бі-Сі.
Фактом є те, продовжує він, що “правоохоронні органи посилили свою гру”.
Попит на зміни
Що ж спонукає Україну до боротьби з корупцією?
Віталій Шабунін, голова правління української неурядової організації “Центр протидії корупції”, вважає, що це поєднання тиску з боку української громадськості та іноземних донорів.
“Незалежно від того, чи хоче уряд боротися з корупцією, чи ні, і незалежно від того, хто є в уряді, тиск громадськості та ефективність громадянського суспільства і засобів масової інформації означають, що жоден уряд не може ігнорувати корупцію”, – каже він.
Як приклад, він згадує зміну уряду України у 2023 році, яка відбулася після звинувачень у тому, що чиновники оборонного відомства закуповували продукти харчування для української армії за завищеними цінами.
“Скандал запустив інституційні зміни в сфері оборонних закупівель, а це означає, що корупції там не буде навіть після зміни міністра, – каже він ВВС. “Корупційні скандали можуть змусити державні інституції змінюватися на краще”.
Пан Шабунін відкидає побоювання, що західна військова допомога Україні може бути розкрадена. “Вся зброя, яку постачають західні союзники, потрапляє до рук українських військ, які використовують її ефективно. Вкрасти західну зброю неможливо”.
Але експерти кажуть, що українському уряду потрібно робити більше для викорінення корупції. Це особливо важливо під час війни, каже пан Ніколов.
“Корупція нас вбиває. Якщо ви хочете залишитися взагалі без боєприпасів, якщо ви хочете залишитися без грошей, за які можна купити боєприпаси, якщо ви хочете вітати окупантів у Києві, то так, закривайте очі на корупцію. Але повірте мені, перше, що вони зроблять після окупації – перестріляють нас усіх. Тому боротьба з корупцією – це питання виживання”.
