- Україна має величезний потенціал як великий світовий постачальник критично важливої сировини, необхідної для таких галузей, як оборона, розвинені технології, аерокосмічна промисловість та “зелена” енергетика.
- Вторгнення Росії в Україну, а також конкуренція між Китаєм і США та інші геополітичні ризики підкреслили необхідність створення надійних і диверсифікованих ланцюгів поставок.
- Очікується, що попит на критично важливу сировину різко зросте завдяки переходу на електромобілі та “зелену” енергетику.
Геополітичні виклики, включаючи російське вторгнення в Україну, конкуренцію між Китаєм і США, вибори в різних країнах та війну в Ізраїлі, суттєво впливають на глобальний ланцюг поставок, особливо критично важливої сировини, життєво необхідної для традиційних галузей промисловості, оборони, високотехнологічних секторів, аерокосмічної галузі та “зеленої” енергетики.
Демократичні країни залежать від таких важливих видів сировини, як нікель, літій та алюміній. За останні п’ять років ринок критично важливих мінералів збільшився у двічі до більш ніж 320 мільярдів доларів і, як очікується, ще вдвічі зросте протягом наступних п’яти років.
Незважаючи на поточні виклики, Україна має величезний потенціал як великий світовий постачальник надзвичайно важливої сировини, необхідної для ключових галузей промисловості. Маючи величезні запаси корисних копалин, Україна може зробити значний внесок, постачаючи сировину для більшості або всіх цих галузей.
Перебої в постачанні, спричинені російським вторгненням і появою постачальників-конкурентів, таких як Китай, підкреслили необхідність створення стійких і диверсифікованих ланцюгів поставок. Це спонукало Європейський Союз (ЄС) і Сполучені Штати ухвалити стратегії, спрямовані на зменшення залежності від недемократичних режимів. Використання ресурсів України може сприяти цим зусиллям, стимулюючи “зелений” перехід Європи та підтримуючи післявоєнне відновлення України.
Ключове джерело недорогоцінних металів
Різноманітність геологічних зон України робить її одним з 10 найбільших світових постачальників мінеральних ресурсів, на які припадає близько 5% їх світових запасів. Східноєвропейська країна має близько 20 000 родовищ 116 видів корисних копалин. До повномасштабного вторгнення Росії 3 055 з цих родовищ (15%) були діючими, включаючи 147 родовищ металів і 4 676 родовищ неметалевих корисних копалин.
Україна є ключовим потенційним постачальником рідкоземельних металів, зокрема титану, літію, берилію, марганцю, галію, урану, цирконію, графіту, апатиту, флюориту та нікелю. Незважаючи на війну, Україна володіє найбільшими запасами титану в Європі (7% світових запасів). Це одна з небагатьох країн, які видобувають титанові руди, що мають ключове значення для аерокосмічної, медичної, автомобільної та морської промисловості.
До лютого 2022 року Україна була ключовим постачальником титану для військового сектору. Вона також має одні з найбільших в Європі підтверджених запасів літію (за оцінками, 500 000 тонн), життєво необхідного для виробництва акумуляторів, кераміки та скла. Україна посідає 5-те місце у світі за об’ємами виробництва галію, необхідного для виготовлення напівпровідників і світлодіодів, а також є провідним виробником неонового газу, постачаючи 90% високоочищеного напівпровідникового неону для американської індустрії з виробництва мікросхем.
Україна може похвалитися розвіданими родовищами берилію, який має важливе значення для ядерної енергетики, аерокосмічної, військової, акустичної та електротехнічної промисловості, а також урану, необхідного для ядерного та військового секторів. Цирконій та апатит є життєво важливими для ядерної та медичної промисловості. Країна також відома своїми значними запасами високоякісної залізної руди та марганцю, які відіграють вирішальну роль у виробництві екологічно чистої сталі. У 2021 році Україна забезпечила 43% імпорту сталевого листа в ЄС.
Крім того, Україна володіє значними запасами кольорових металів, таких як мідь (4-е місце в Європі), свинець (5-е), цинк (6-е) і срібло (9-е). А родовища нікелю (215 тис. тонн) і кобальту (8,8 тис. тонн) знаходяться у віддалених від бойових дій Кіровоградській і Дніпропетровській областях. Запаси графіту в Україні становлять 20% світових ресурсів. Україна також входить до топ-10 країн світу за об’ємами запасів мінеральних ресурсів, які, споміж інших, включають бром, металевий магній, марганець, торф, чавун і каолін.
Руйнування глобальних ланцюгів поставок
Китай досягнув глобальної переваги у виробництві критично важливих мінералів завдяки стратегічним довгостроковим інвестиціям, промисловій політиці та таким перевагам, як нижча вартість робочої сили та більш м’яке регулювання. Цей контроль поширюється на 85-90% світового виробництва рідкоземельних ресурсів, починаючи з видобутку і закінчуючи переробкою. А також поширюється на 92% світового виробництва магнітів, створених на основі рідкоземельних ресурсів.
Китай постачає більше половини з 30 критично важливих видів ресурсів, як визначила Європейська комісія, і забезпечує майже 40% потреб ЄС у цих ресурсах. Австралія і Південна Африка також відіграють важливу роль, особливо в постачанні літію, кобальту і марганцю. Канада та Бразилія є важливими постачальниками нікелю, кобальту та рідкоземельних елементів.
До 2022 року Україна була важливим постачальником сталевого листа, титану, літію, галію, залізної руди та марганцю до Європи. Однак російське вторгнення порушило ці маршрути поставок, що призвело до необхідності використання більш дорогого і повільного залізничного транспорту.
Росія, яка сама є основним постачальником титану, нікелю і металів платинової групи, також постраждала від санкцій, що збільшило глобальний дефіцит основних матеріалів, таких як титан, що має вирішальне значення для аерокосмічної та електронної промисловості.
Доступ до українських ресурсів може допомогти демократичним країнам зменшити залежність від недемократичних режимів, особливо у сфері енергетики та технологій.
– Наталія Кацер-Бучковська, засновниця Green Resilience Facility
Геополітичні зміни та ризики
Домінування Китаю у виробництві критично важливих ресурсів дозволяє йому здійснювати геополітичний вплив на економічні рішення. За останні 15 років він припинив експорт до Японії, Швеції та США. Посилення протекціонізму ще більше впливає на глобальні ланцюги поставок критично важливої сировини: деякі країни, зокрема Зімбабве та Чилі, обмежують експорт літію, а Індонезія та Філіппіни посилюють контроль над експортом нікелю.
Через російське вторгнення в Україну нікель і літій, які мають вирішальне значення для виробництва електромобілів і відновлюваної енергетики, значно зросли в ціні – на 36% і 14,97% відповідно. Очікується, що метали платинової групи, необхідні для каталітичних конвертерів і водневої економіки, відіграватимуть значну роль у виробництві водню та паливних компонентів.
Світ стоїть на порозі епохи сталого розвитку. Goldman Sachs прогнозує, що до 2030 року 72% продажів нових автомобілів в ЄС і 50% у США припадатимуть на електромобілі. Цей перехід значно підвищить попит на критично важливу сировину, таку як літій і кобальт, життєво необхідну для виробництва акумуляторів і електричних двигунів. До 2030 року попит на літій в ЄС може зрости в 21 раз порівняно з рівнем 2020 року, в той час як залежність регіону від імпорту критично важливої сировини залишається високою через обмеженість внутрішніх потужностей з видобутку.
ЄС і США впроваджують такі стратегії, як “оншоринг” і “френдшоринг”, щоб зменшити залежність від недемократичних режимів і підвищити стабільність ланцюжка поставок для пом’якшення наслідків перебоїв у постачанні сировини. Сприяння переробці, ефективному використанню матеріалів, інноваціям та міжнародному партнерству з допомогою таких ініціатив, як Європейський альянс акумуляторів та Альянс з чистого водню, має вирішальне значення. Закон про критичну сировину, запроваджений Європейською комісією у 2023 році, є значним кроком до подолання структурної залежності Європи.
На шляху до “чистого”, стійкого ланцюга поставок
Україна може стати важливою частиною глобального ланцюга поставок критично важливих матеріалів, виступаючи стратегічним партнером у створенні більш стійких ланцюгів постачання. Її потенціал охоплює такі сектори, як сільське господарство, енергетика, сировинні ресурси та військово-промисловий потенціал. Європа повинна продовжувати сприяти збільшенню українського експорту; вступ України до ЄС може посилити промислову стійкість і “зелений” перехід ЄС, розширивши внутрішні джерела постачання критично важливої сировини.
Європейська Комісія підкреслила, що Україна є важливим світовим постачальником титану та потенційним виробником понад 20 критично важливих для ЄС видів сировини. Минулого року було започатковано стратегічне партнерство з метою залучення української сировини до нового ланцюга створення акумуляторів.
До повномасштабного вторгнення гірничо-металургійний комплекс України забезпечував близько 10% її валового внутрішнього продукту та 33% експорту. Незважаючи на військові дії, що тривають, гірничодобувний сектор залишається привабливим для інвесторів, пропонуючи аукціони на право видобутку корисних копалин. Величезні незадіяні ресурси країни, включаючи літій і мідь, мають вирішальне значення для відновлення і майбутнього зростання.
У відповідь на геополітичну ресурсну залежність Сполучені Штати та ЄС просувають стратегії “оншорингу” та “френдшорингу” для видобутку ресурсів всередині країни або закупівлі їх у союзників. Доступ до українських ресурсів може допомогти демократичним країнам досягти більшої незалежності від недемократичних режимів, особливо у сфері енергетики та технологій.
Нещодавно Україна почала продавати на аукціонах дозволи на георозвідку родовищ літію, міді, кобальту і нікелю, пропонуючи прибуткові інвестиційні можливості з переробки надзвичайно важливої сировини. Ці інвестиції можуть сприяти “зеленому” переходу Європи та підтримці післявоєнної реконструкції та реінтеграції України.
