На початку 2023 року Сполучені Штати передали Україні майже 200 бойових машин “Страйкер”, які раніше стояли на озброєнні армії США. Генеральний штаб у Києві передав майже всі восьмиколісні 20-тонні машини – кожна з яких має кулемет або гранатомет і вміщує 11 осіб – новій 82-й десантно-штурмовій бригаді Збройних сил України. Елітна бригада в елітному виді збройних сил.
Більш ніж через рік потому 82-а десантно-штурмова бригада нарешті розгортає свої маневрені бойові машини у місті – там, де їх розробники – армія США і американський виробник автомобілів General Dynamics – хотіли б бачити, коли малювали креслення “Страйкера” у 1990-х роках.
Зокрема, у Вовчанську, місті в Харківській області, яке на північному напрямку протягом двох тижнів штурмують Росіяни. У перші дні після російського наступу на північ від Харкова, другого за величиною міста України, ходили чутки, що 82-а десантно-штурмова бригада поспішає на підкріплення гарнізону у Вовчанську.
У вівторок 82-а десантно-штурмова бригада розмістила в Інтернеті змонтоване відео, яке підтвердило передислокацію. На відео, знятому з дронів та камер на шоломах типу GoPro, українські десантники вступають у бій в центрі Вовчанська, а один з них навіть вистрілив протитанковою ракетою з відкритого верхнього люка “Страйкера”.
“Завдання полягало в тому, щоб зайняти оборонні позиції і стримувати ворога”, – сказав один з десантників в окремому відео, перекладеному естонським аналітиком @wartranslated. Саме для такої боротьби була створена 82-а десантно-штурмова бригада.
Першою американською бригадою, яка випробувала “Страйкер” у бойових діях, була 3-я бригада 2-ї піхотної дивізії армії США.
У жовтні 2003 року підрозділ був перекинутий до бунтівного Мосула на півночі Іраку. “Підрозділ виконував кілька завдань, які швидко забезпечили машині позитивну репутацію серед солдатів за маневреність, швидкість і безшумність, що зробило її придатною для рейдів, патрулювання та операцій з оточення і пошуку на міських вулицях Мосула”, – написав у дослідженні 2017 року майор армії США Волтер Грей II.
Наслідки були очевидні. Українська армія повинна відправити свою нову бригаду на “Страйкерах” у міські бої.
Їй слід уникати прямого зіткнення з російською механізованою або танковою бригадою, особливо на відкритій місцевості, де важкі танки і бойові машини на гусеничному ходу можуть застосувати свою переважаючу вогневу міць на великих відстанях. Грей підкреслив, що “основна роль бригади “Страйкер” не полягає у знищенні російських автомобільних формувань”.
Але коли українська 82-а десантно-штурмова бригада вперше вступила в бій минулого літа, це було на абсолютно неправильній місцевості проти абсолютно неправильного супротивника – окопаних російських механізованих сил на відкритих полях півдня України. Бригада втратила щонайменше вісім своїх “Страйкерів”, що вдалося підтвердити аналітикам Oryx.
Коли південний фронт стабілізувався і росіяни сконцентрували свої сили на містах на сході і півночі, 82-а десантно-штурмова бригада нарешті отримала шанс воювати на підходящій місцевості.
Ставки були величезні, коли перші групи 82-ї десантно-штурмової бригади розгорнулися у Вочанську. Прагнучи пройти через Вовчанськ, щоб розчистити шлях на Харків, нове північне угруповання російських військ застосувало тактику штурму з використанням піхоти, яка спрацювала для інших угруповань російських військ в інших частинах України.
“Штурмові групи, як правило, розміром у взвод [з 40 військовослужбовців], вступають в бій з опорним пунктом перед тим, як об’єднатися з іншими штурмовими групами, – пояснив Український центр оборонних стратегій. “Це зменшує втрати на підході до цілі, але сповільнює темп просування”.
Взводи росіян були розкидані по частині міста, не підконтрольній жодній зі сторін, в центрі Вовчанська, розмиваючи лінію фронту і змушуючи українські екіпажі “Страйкерів” вести бій по всьому периметру на 360 градусів. “Ми тримали кругову оборону, – розповів один десантник. “Вони наступали з усіх боків”.
Зчеплені один з одним “Страйкери” підходять для ведення кругового бою. Дев’ятифутові машини є гарними платформами для спостереження і стрільби завдяки обладнанню та озброєнню, встановленому зверху, і яке не дозволяє росіянам підкрастися до них.
Що ще важливіше, кожен “Страйкер” перевозить ціле відділення з дев’яти піхотинців, тобто взвод з чотирьох “Страйкерів” може розгорнути повний взвод з майже 40 піхотинців – чого не може зробити взвод важчих, але менш містких бойових гусеничних машин М-2. Недарма бригаду “Страйкерів” “найкраще використовувати як десантну бойову одиницю”, – пояснив Грей.
Те, що 82-а десантно-штурмова бригада була готова до міських боїв у Вовчанську, очевидно. Просунувшись на кілька миль на південь у перші дні свого північного наступу, росіяни наштовхнулися на міцну українську оборону в центрі Вовчанська – включно з нещодавно прибулими десантниками та їхньою колісною технікою – і майже припинили просування взагалі.
“Є ознаки того, що російські війська продовжують проникати в ліси та окремі будівлі далі на південь, намагаючись закріпитися”, – зазначає українська аналітична група Frontelligence Insight. “Однак ми скептично ставимося до їхньої здатності просуватися вглиб [на] південь”.
