Генеральні секретарі НАТО зазвичай не критикують політику найбільшої і найважливішої країни-члена Альянсу. Але Єнс Столтенберг, чиє десятирічне перебування на посаді добігає кінця, зробив саме це. В інтерв’ю виданню The Economist, опублікованому 24 травня, він закликав союзників НАТО, які постачають зброю Україні, скасувати заборону на її використання для ураження військових об’єктів у Росії. Очевидною, хоча і неназваною, метою пана Столтенберга була політика Джо Байдена, президента США, яка полягає в тому, щоб контролювати те, що Україна може, а що не може атакувати за допомогою систем, що постачаються американцями.
“Настав час для союзників розглянути питання про зняття деяких обмежень, які вони наклали на використання зброї, яку вони надали Україні, – сказав пан Столтенберг. “Особливо зараз, коли частина бойових дій відбувається в Харківській області, недалеко від кордону, відмова Україні в можливості використовувати цю зброю проти законних військових цілей на російській території дуже ускладнює для неї захист”.
Українці вже давно розчаровані тим, що якщо вони хочуть переслідувати цілі на російській території, вони повинні покладатися на безпілотники вітчизняного виробництва, які мають лише обмежену корисність. Їхній гнів закипає з 10 травня, коли росіяни розпочали великий наступ через кордон лише за 20 миль (32 км) від Харкова, другого за величиною міста України. А до моменту вторгнення воно вже кілька місяців піддавалося безперервним повітряним бомбардуванням.
Пан Столтенберг не очікує, що ці дії призведуть до прориву Росії. “Вони продовжуватимуть тиснути і продовжуватимуть завойовувати певні незначні позиції, і вони готові заплатити дуже високу ціну за ці незначні здобутки”, – сказав він. Але Столтенберг попереджає, що Україна бореться. І йому є в чому докоряти європейським членам НАТО: “Європейські союзники пообіцяли один мільйон артилерійських снарядів, – сказав він. “Ми не бачили нічого близького до цього”.
В інтерв’ю AFP від 17 травня Володимир Зеленський, президент України, попросив дозволу на використання наданої зброї по цілях на території Росії. Він підкреслив, що це буде оборонне використання в той час, коли Росія намагається скористатися нестачею живої сили і боєприпасів, що є результатом затримки підтримки з боку Америки і невиконаних обіцянок з боку Європи. Західні уряди, за його словами, хотіли, щоб “Україна виграла так, щоб Росія не програла”.
Деякі західні аналітики кажуть, що Америка прагне до мікроуправління тим, як Україна воює, з самого початку війни. Раз за разом американці відмовляли Україні в наданні зброї, яку вона терміново просила, і лише через багато місяців відступали. До списку входили реактивні системи залпового вогню “HIMARS”, танки “Abrams”, винищувачі F-16 і тактичні балістичні ракетні комплекси “ATACMS”.
Виправданням завжди було те, що Америка хотіла уникнути ескалації у відповідь з боку Володимира Путіна, особливо застосування тактичної ядерної зброї. Після того, як президент Франції Еммануель Макрон у травні заговорив про розгортання сил НАТО в Україні, пан Путін віддав наказ про проведення ядерних навчань у Білорусі. Проте, окрім брязкання шаблями, від ядерних погроз Росії нічого не послідувало.
Пан Столтенберг визнав ризик ескалації. За його словами, завдання полягає в тому, щоб “не допустити перетворення цієї війни на повноцінну війну між Росією і НАТО в Європі”. Але він провів різницю між постачанням зброї, навчанням і військовими діями. “Ми проводимо навчання, ми надаємо зброю, боєприпаси Україні, але ми не будемо брати безпосередньої участі з території НАТО в бойових діях над Україною або в Україні. Це зовсім інша річ”. Пан Столтенберг провів аналогічну лінію щодо пропозиції розмістити війська в Україні, якщо її уряд звернеться з відповідним проханням, ідею, яку відстоює Еммануель Макрон, президент Франції. “Це не є планом… Ми не маємо жодного наміру відправляти наземні війська НАТО в Україну, тому що наша мета… була подвійною: підтримати Україну, як ми це робимо, але також гарантувати, що наше участь не переросте в повномасштабний конфлікт”.
З’явилися ознаки того, що Америка може рухатися в бік надання Україні більшої свободи у виборі цілей. Як повідомляється, після візиту до Києва минулого тижня Ентоні Блінкен, державний секретар США, виступив у Вашингтоні за те, щоб дозволити Україні завдавати ударів по військових базах і ракетних батареях, розташованих за кілька миль на території Росії. Вони використовуються для обстрілу Харкова та військ, що його захищають. Кількома днями раніше Девід Кемерон, міністр закордонних справ Великої Британії, заявив, що Україна може вільно використовувати крилаті ракети британського виробництва Storm Shadow для ураження цілей в Росії. Ллойд Остін, міністр оборони США, нещодавно натякнув, що російські літаки, які запускають планерні бомби з російського повітряного простору, можуть бути законними цілями для американських ракет.
Проте Джейк Салліван, американський радник з національної безпеки, послідовно закликає до обережності. Пан Байден дотримується тієї ж думки. Занепокоєння пана Байдена не заспокоїло те, що в квітні українські безпілотники знищили важливу радіолокаційну станцію раннього попередження для відстеження ядерних загроз, яка знаходилась на відстані близько 360 миль (580 км) вглиб Росії.
Пан Столтенберг, схоже, добре усвідомлює асиметричну перевагу, яку отримує Росія від того, що розміщує потенційні військові цілі в глибині своєї території, роблячи її притулком від американської зброї далекого радіусу дії. Це дозволяє Росії концентрувати сили, будучи впевненою, що Україна не зможе застосувати свою найефективнішу зброю, доки вона не перетне кордон. Вони також можуть у відносній безпеці запускати зброю, таку як безпілотники “Ланцет”, з російської території. “Ми повинні пам’ятати, що це таке, – палко заявив пан Столтенберг. “Це агресивна війна Росії проти України. Україна має право захищатися. І це включає в себе нанесення ударів по цілях на російській території”.
Однак пан Столтенберг проводить різницю між дозволом Україні атакувати цілі в Росії за допомогою наданих систем і будь-яким прямим залученням НАТО в конфлікт. Його попередник на посаді генерального секретаря Андерс Фог Расмуссен закликав 14 травня дозволити країнам НАТО у Східній Європі використовувати наземні засоби протиповітряної оборони для збиття російських ракет і безпілотників, спрямованих на Україну. Пан Столтенберг відкинув цю ідею: “Ми не будемо стороною конфлікту”, – сказав він.
З інтерв’ю стало зрозуміло, що перспектива вступу України до НАТО залишається віддаленою. План пана Столтенберга полягає в тому, щоб після вирішення політичних питань (тобто, коли війна закінчиться і кордони України будуть врегульовані), країна була технічно готова стати членом НАТО. Він порівнює це (дещо сумнівно) з нещодавнім процесом прийняття Фінляндії та Швеції, які спочатку відповідали оперативним стандартам НАТО, а потім були прийняті після того, як вирішили подати заявку (і після того, як Туреччина та Угорщина зняли свої заперечення). Ключовим моментом, за словами пана Столтенберга, є забезпечення відповідності українських оборонних і безпекових інституцій стандартам НАТО, щоб “коли умови будуть сприятливими, вони могли дуже швидко стати членами НАТО”.
Оскільки на озброєнні України дедалі більше озброєнь стандартів НАТО, а її збройні сили тренуються за методами НАТО, виконання технічних вимог має бути відносно простим завданням. Пан Столтенберг також хоче, щоб НАТО відігравала значно більшу роль у координації допомоги в галузі безпеки і тренувань, перебравши на себе більшу частину того, що досі робила спеціальна “Рамштайнська група”. Це альянс 56 країн, які об’єдналися, щоб допомогти Україні. Він сказав, що це має сенс, оскільки “99% військової підтримки” надається членами НАТО. Так сталося, що це також допомогло б захистити Рамштайнський процес, якби Дональд Трамп був переобраний до Білого дому.
Навіть якщо війна буде успішною для України, вона може не стати членом НАТО ще багато років. Альянс працює за принципом одностайності. Україні буде важко задовольнити політичні вимоги кожного члена Альянсу: інші члени НАТО, згідно зі статтею 5, будуть зобов’язані виступити на захист України, якщо вона зазнає нападу. В інтерв’ю пан Столтенберг попередив Росію, що кібератаки можуть перевищити поріг статті 5, якщо вони будуть серйозними. “Якщо вони будуть серйозними… тоді ми можемо застосувати статтю 5 і відповісти в кіберпросторі, але також і в інших сферах, щоб захистити союзників по НАТО”.
Пан Столтенберг застерігає, що не варто очікувати якихось значних довгострокових рішень на користь України на ювілейному саміті НАТО, присвяченому 75-річчю Альянсу, який відбудеться у Вашингтоні пізніше цього літа. На своєму останньому саміті він може бути занадто урочистим через завершення терміну, але він, як ніколи, відданий головній місії НАТО – збереженню миру. “І спосіб, яким НАТО зберігає мир протягом 75 років, – сказав він, – полягає не в тому, щоб воювати, а в тому, щоб запобігати війні, абсолютно чітко даючи зрозуміти, що ми готові і здатні захистити кожного союзника НАТО”.
