Поранених російських солдатів повертають на передову для участі у “м’ясних штурмах”.
Українська армія повідомила про захоплення в полон росіян, які вже страждали від поранень, отриманих під час попередніх штурмів.
Їм була надана мінімальна медична допомога перед тим, як їх відправили назад у бій.
Така тактика демонструє явну байдужість до піхотинців, оскільки командири кидають тисячі людей на лінію фронту в рамках повільного і виснажливого літнього наступу.
Деякі росіяни потрапляли в полон після того, як їх на милицях повернули на поле бою.
Інші поранені військовослужбовці записали відео, на яких просять своїх командирів про надання належного лікування, перш ніж вони отримують наказ повернутися в бій.
Один солдат, який потрапив у полон в Україні, розповів, що керував бронемашиною із закривавленою пов’язкою на пораненному оці.
Групи для “м’ясних штурмів” часто складаються з піхотинців, звільнених в’язнів і калік.
Багато хто з них просто слугує прикриттям для наступної хвилі солдатів, які йдуть позаду. Це частина тактики з відвертання уваги і виснаження українських військових, призначена для поступового завоювання нових територій.
Британська військова розвідка вважає, що за останні два місяці російські війська втратили 70 000 осіб. Це тривожна тенденція, і росіяни не демонструють жодних ознак відмови від неї.
Українські солдати розповіли The Telegraph, що для Росії це “нормальна практика” використовувати в бою поранених, які ледь тримаються на ногах. А також додали, що українські військовополонені використовуються Росією як живий щит.
“У нас немає сил”
Тим часом, російські солдати благають своїх командирів, військову прокуратуру і навіть Володимира Путіна зберегти їм життя.
“Навіщо посилати поранених і виснажених людей у бій? Це все одно, що посилати людей на смерть”, – кажуть двоє солдатів 1009-го полку у відео, поширеному в соціальних мережах.
“Командир каже, що завтра ми повинні знову йти на штурм цієї будівлі.
“Але як ми можемо це зробити, якщо нам боляче, ми поранені і у нас просто немає сил?”
Пара солдатів , яка притулилася до дерева з видимими ранами на обличчях, розповіла, що єдину медичну допомогу при осколкових пораненнях вони надали собі самостійно з допомогою власної аптечки, коли ховалися в лісі.
В іншому відеокліпі показана група поранених, деякі з яких ходили на милицях і благали своїх командирів про надання допомоги, підкреслюючи, що це їхня остання можливість відстояти свої права.
Вони говорили на камеру: “Почуйте нас, будь ласка, почуйте нас, почуйте нас. Це наш останній шанс. У нас більше немає вибору”.
Останні дані про втрати росіян демонструють, що кожного дня їх армія втрачає всередньому близько 1000 осіб на день. Такі втрати є наслідком зростаючої інтенсивності боїв на нещодавно відкритому фронті на Харківщині, а також в інших районах на сході і північному сході України. Про це заявило в п’ятницю Міністерство оборони Великобританії.
“Ця нова тактика збільшила тиск на лінію фронту. Але ефективна українська оборона і відсутність підготовки військових зменшують здатність Росії використовувати будь-які тактичні успіхи, незважаючи на спроби ще більше розтягнути лінію фронту”, – додали в Міноборони.
Український молодший солдат з позивним “Мисливець” розповів, що дуже часто російських солдатів “просто залишають помирати на позиціях”.
“Це поширена тенденція, через яку поранені російські солдати потрапляють у полон. За їхніми словами, їх кидають напризволяще без їжі та води свої ж товариші”, – сказав він.
“Мисливець” повідомив, що бачив, як українські військовополонені йшли попереду наступаючих російських солдатів, бо їх змусили виконувати жахливу роль “живого щита”.
Юрій, кулеметник, підтвердив слова “Мисливця” в інтерв’ю The Telegraph: “Звичайно, я бачив військовополонених, це розлючує і розриває нас зсередини, таке ставлення до військовополонених неприйнятне і заборонене конвенціями”.
У Донецькій області в український полон потрапив російський солдат, у якого гнила нога через осколкове поранення.
“Його чомусь не евакуювали. Пізніше в Дніпрі нашим медикам довелося ампутувати йому цю ногу, щоб він міг жити”, – розповів Влад, член добровольчого спецпідрозділу “Кракен”, в інтерв’ю The Telegraph.
Влад повідомив, що росіяни, яких вони взяли в полон, розповіли, що їхній командир, відомий під позивним “Риба”, наказав нікого не евакуювати, поки вони не контролюватимуть територію навколо Куп’янського силікатного заводу в Харківській області.
Куп’янськ, стратегічний залізничний вузол, був захоплений Росією на початку 2022 року, і через сім місяців повернутий українськими військами. Однак ракетні та артилерійські удари і далі завдаються по цьому району.
Річка, що протікає через Куп’янськ, може стати природним оборонним рубежем для зхисту від майбутніх російських атак.
Солдат, який побажав залишитися невідомим, розповів: “Ми несли пораненого росіянина до себе багато кілометрів, щоб врятувати йому життя, бо його залишили помирати наодинці”.
Мисливець підтвердив, що багатьом підрозділам – в тому числі погано підготовленим і погано оснащеним штурмовикам “Шторм-Z” – “заборонено” залишати свої позиції.
“Солдати “Шторму” – це просто м’ясо”
Шторм-Z – це низка військових частин для засуджених, до складу яких, з-поміж інших, входять вбивці. Вони були сформовані Росією до 6 квітня 2023 року і перейменовані пізніше того ж року на Шторм-V.
У лютому Ілля Євлаш, речник оперативно-стратегічного угруповання “Хортиця”, заявив, що російське командування використовує тактику “людських хвиль”, залучаючи підрозділи “Шторм-Z” і “Шторм-V”.
“Бійці “Шторму” – це просто м’ясо, – сказав один солдат регулярної армії з військової частини № 40318.
“Якщо такі солдати відступають, вони можуть бути розстріляні своїми ж загороджувальними підрозділами”, – сказав Хантер.
Російські збройні сили мобілізують людей з серйозними захворюваннями, такими як туберкульоз або ВІЛ, і до таких “солдатів” ставляться по-різному”.
Використання “людських хвиль”, схоже, не зменшилося, незважаючи на гучні перестановки серед вищого керівництва російського оборонного відомства.
Багато українських солдатів, які поспілкувалися з The Telegraph, розповіли, що не наважуються допомагати росіянам через їхнє непохитне бажання продовжувати воювати навіть після того, як вони потрапили в полон.
Юрій пояснив, що деякі поранені солдати хотіли швидко здатися, але він бачив, як інші “стріляли до останнього”, навіть намагалися підірватися на гранатах, коли їм надавали медичну допомогу.
Сильне виснаження російських військ відбувається в той час, коли Україна також намагається знайти достатню кількість солдатів для здійснення серйозних наступальних операцій.
Довгоочікуваний російський літній наступ, схоже, майже вичерпав себе, і обидві сторони знову застрягли в боях уздовж лінії фронту, що розділяє Україну з півночі на південь.
