Україна вперше здійснила більше далекобійних атак з допомогою безпілотників, ніж Росія. Опубліковані дані свідчать про те, що в липні Росія запустила по Україні 426 безпілотників типу “Шахед”. За той самий період Україна застосувала у відповідь більше 520 безпілотників.
Росія, схоже, менш ефективно збиває дрони, оскільки українські удари завдають більшої економічної шкоди нафтопереробним заводам та іншим об’єктам. Україна, здається, здобуває перевагу в стратегічній боротьбі, яка ведеться з допомогою безпілотників дальнього радіусу дії – і президент Зеленський обіцяє, що в майбутньому з’явиться більше ударних безпілотників і вони будуть кращими.
Російська атака безпілотників
За перші кілька місяців війни Росія використала більшість своїх запасів балістичних і крилатих ракет великої дальності. І хоча з 2022 року їх виробництво зросло, Росія, схоже, випускає ракети приблизно з тією ж швидкістю, з якою вони виробляються – близько 120 ракет на місяць. Ракети мають важливе значення через свою руйнівну дію, як показав нещодавній удар по дитячій лікарні. Але більша частина російської ударної сили далекого радіусу дії зараз представлена у формі безпілотників. Їхньою головною зброєю є розроблені в Ірані безпілотники серії “Шахед”, відомі в Росії як “Герань”, які легко виробляти. Вони коштують лише 20 000 доларів, порівняно з мільйоном і більше доларів за ракету.
“Шахеди”, які спершу імпортувалися з Ірану, все частіше виробляються за ліцензійною угодою на новому гігантському заводі в Алабузі, що знаходиться в Татарстані. За останні два роки конструкція дрона була вдосконалена, але основа залишилася майже незмінною. “Шахед” – це пропелерний безпілотник з розмахом крил у вісім футів, що розвиває швидкість близько 110 миль/год і має боєголовку вагою трохи більше 100 фунтів. Окрім низької вартості, головною перевагою “Шахеда” є його дальність польоту, яка становить понад тисячу миль, а можливо, і дві тисячі.
Зазвичай Росія випускає до тридцяти “Шахедів” за один раз. Їх звуки вловлює українська мережа, що складається з тисячі мікрофонів, які чують характерний звук двигуна, схожий на газонокосарку. І за кілька годин, поки дрони долітають до цілей, на позиції висуваються мобільні підрозділи з протидії безпілотникам. Вони мають на озброєнні великокаліберні кулемети і автоматичні гармати. Багато “Шахедів” також збиваються ракетами класу “земля-повітря”, а інші збиваються з курсу або падають на землю через дію спеціальних систем радіоелектронної боротьби.
Існує ще кілька видів російських ударних безпілотників дальнього радіусу дії. Але наразі переважна більшість з тих, що запускються, належать до типу “Шахед”, і тому всіх їх називають “Шахедами”.
Україна зазвичай заявляє про те, що збиває 90% “Шахедів”, а іноді і 100%. Перевірити це неможливо, і очевидно, що “Шахеди” все ще завдають шкоди, але загроза, схоже, не зростає. Хоча були попередження про те, що виробництво “Шахедів” різко виросте цього року, оскільки завод в Алабузі збільшив обсяги виробництва. Однак, показники залишаються приблизно на тому ж рівні. Shahed Tracker, аналітик X/Twitter, який збирає дані про атаки російських безпілотників, в січні і лютому зафіксував близько 380 атак російських безпілотників дальнього радіусу дії. В березні їхня кількість зросла до 601, а потім у квітні знову впала до 290. В травні відбулося 314 атак, 336 – в червні і 426 – у липні.
Україна завдає удару у відповідь
У відповідь Україна розробила широкий модельний ряд різних ударних безпілотників дальнього радіусу дії. Аналітик H. I. Sutton нарахував щонайменше 22 різні моделі, починаючи з переобладнаних легких літаків, і закінчуючи виготовленими на замовлення реактивними ударними безпілотниками. Більшість з них розроблені для того, щоб бути максимально простими, дешевими і ефективними. Зовнішньому вигляду увага сильно не приділяється, як, наприклад, у випадку з безпілотником Drainpipe Drone, який був вперше помічений у квітні. Інформація про деякі українські дрони надходить з відкритих джерел, переважно від українських компаній та організацій, які збирають кошти на свої проекти. Однак багато безпілотників є засекреченими і їх існування підтверджують лише уламки, знайдені в Росії.
За словами представників підприємств оборонної промисловості у 2023 році Україна щомісяця виробляла лише “десятки” безпілотників типу “Шахед”. Українські атаки, хоч часто і набували широкого розголосу, але були маломасштабними. Це змінилося. Масовані атаки стають частішими, а удари безпілотниками іноді комбінуються з ударами Storm Shadow чи інших ракет, що постачаються західними союзниками.
Вся інформація, яку ми знаємо про атаки українських безпілотників, надходить від російських чиновників, оскільки українці про них не розповідають. Жоден орган в Росії не публікує щоденні зведення, як це роблять українські ВПС стосовно “Шахедів” і ракет. Але місцеві губернатори і військові відомства оприлюднюють заяви на цю тему.
The moment a Ukrainian 🇺🇦 drone hit the Russian Tuapse oil refinery 👀 🔥 💪 pic.twitter.com/YzbCQYcSeo
— Sytheruk 🇬🇧 🇺🇦 (@SythUK) July 22, 2024
5 липня Міністерство оборони Росії “підтвердило, що його сили знищили 50 українських безпілотників на російській території”, 9 липня їх було 38, 11 липня – 75, 18 липня – 33, 20 липня – 26, а 22 липня вони збили 80 безпілотників. Ще 20 – 27-го, 41 – 29-го і 19 – 31-го. Крім того меншу кількість дронів збивали в одинадцять інших днів.
Ці цифри неможливо підтвердити і вони можуть відображати, а можуть і не відображати загальну кількість запущених безпілотників. Хоча заявлена кількість збитих безпілотників навіть перевищує українську, в Росії немає налагодженої мережі датчиків і озброєнь, яка існує в Україні.
З урахуванням цих зауважень, що ґрунтуються на заявах російських державних органів, в липні Україна запустила більше 524 безпілотників, порівняно з менш ніж двохстами у кожному з попередніх двох місяців. Схоже, це перший місяць, коли загальна кількість запущених українських безпілотників перевищила російську.
Точне наведення
Дуже мало інформації про те, які об’єкти є цілями російських безпілотників. Хоча повідомлення про проблеми з електропостачанням свідчать про те, що удари по українській енергетичній інфраструктурі продовжуються. Повідомляється, що Україна втратила близько половини з 18-гігават своїх потужностей, і існує термінова програма з їх відновлення до зими.
Українські атаки є багатоцільовими і спрямованими на низку важливих об’єктів. Одними з цілей є нафтопереробні заводи та нафто- і газосховища. Влучання по них, як правило, супроводжуються ефектними зображеннями та відеозаписами в соціальних мережах, що дозволяє легко їх підтвердити. Загальні збитки для цієї галузі важко оцінити, але вони зростають. Санкції ускладнюють ремонт нафтопереробних заводів, і Росія може бути змушена підвищити ціни або обмежити поставки енергоносіїв.
Друга група цілей – це російські військові аеродроми. Точна дальність польоту українських ударних безпілотників невідома, але нещодавня атака на аеродром в Оленьї демонструє те, що дрони можуть проліати близько 1100 миль / 1800 кілометрів. Така дальність польоту ставить під загрозу величезну кількість російських військових баз. Наслідки цих ударів важко оцінити, оскільки єдину доступну інформацію про завдані збитки можна отримати лише зі супутникових знімків, які можуть бути нечіткими. Україна стверджує, що знищила російський Су-30М на аеродромі в Саках і 27 липня пошкодила бомбардувальник Ту-22М на аеродромі в Оленьї, але це неможливо підтвердити.
Зауважте, що обом типам цілей невелика боєголовка безпілотника може завдати величезної шкоди. Один знищений російський винищувач може кілька разів окупити витрати на всю атаку з використанням безпілотників. Деякі з більших дронів можуть нести набагато потужніші боєголовки, вага яких сягає кількох сотень кілограмів, що ставить під загрозу більшу кількість цілей.
Електричні підстанції, які в Росії охолоджуються легкозаймистим мазутом, також є цілями для українських безпілотників.
Мік Райан, старший науковий співробітник з військових досліджень в Інституті Лоуі, написав у Twitter/X, що атаки українських безпілотників створюють дилему для російських військових. Оскільки відведення засобів протиповітряної оборони від лінії фронту може допомогти захистити аеродроми, але зробить війська вразливими до повітряних атак. Зосередження систем ППО біля авіабаз означає, що життєво важливі нафтосховища будуть горіти зі зростаючою швидкістю. Зміна протоколу, яка дозволить військовим раніше відкривати вогонь, може збільшити і без того велику кількість інцидентів, пов’язаних з “дружнім вогнем”.
Райан зазначає, що окрім економічних і військових наслідків, атаки безпілотників мають наслідки політичні. Зростання цін на газ і палаючі нафтові резервуари нагадують росіянам про справжні наслідки вторгнення в Україну.
Прискорене виробництво
Велике питання полягає в тому, скільки ударних безпілотників дальнього радіусу дії може виробити Україна. І чим є липеневі удари: сплеском чи тенденцією?
У грудні минулого року, коли я розмовляв з виробниками безпілотників Terminal Autonomy, вони обговорювали плани з масового виробництва своїх AQ-400 Scythe. Дерев’яний корпус дрона може бути виготовлений на тих самих станках, що й розбірні меблі. І його легко можуть зібрати навіть некваліфіковані робітники. Вони вважають, що зможуть виробляти 500 дронів на місяць до середини 2024 року, але це буде залежати від надання державної допомоги. Виробники безпілотників “Бобер”, “Лютий” та інших дронів можуть бути настільки ж продуктивними, знову ж таки, якщо вони отримуватимуть достатнє фінансування.
У грудні Олександр Камишін, міністр з питань стратегічних галузей промисловості України, заявив, що у 2024 році держава планує виготовити 10 000 ударних безпілотників, які матимуть дальність польоту, що дорівнюватиме сотням кілометрів. Випускатиметься понад 830 дронів на місяць.
А позаминулого тижня під час одного зі своїх вечірніх виступів президент Зеленський заявив:”Ми готуємо кроки для збільшення кількості та якості наших безпілотників дальнього радіусу дії”.
Збільшення кількості ударів безпілотників протягом одного місяця може не мати сильного ефекту. Україна ще не перевершила Росію, яка запустила 600 “Шахедів” в березні та грудні. Але липень може стати переломним моментом у війні стратегічно важливих безпілотників і початком серйозних проблем для Росії.
