Одеські доки, які на початку повномасштабного вторгнення місяцями не працювали, зараз відновили свою роботу.
Щомісяця сюди прибувають десятки вантажних суден, і на кожне з них завантажуються тисячі тонн зерна, яке українські фермери відправляють до країн, що розташовані по всьому світу.
Така активність – це далеко не та ситуація, яка спостерігалася лише два роки тому.
Коли Росія напала на Україну, вона почала морську блокаду, зупинивши експортні поставки з чорноморських портів країни. Володимир Путін намагався поставити на коліна одну з головних житниць світу.
Блокада Москви загрожувала не лише експортному бізнесу України, але й спричинила глобальну кризу. Світові ціни на продукти харчування різко зросли, і це могло призвести до того, що мільйони людей були б змушені голодувати.
Проте до весни цього року вантажообіг суден, що прибувають в українські чорноморські порти, відновився. Згідно з даними Lloyd’s List Intelligence він лише на п’ять відсотків нижче від довоєнного рівня.
Це стало можливим завдяки премозі України в Чорному морі, яка залишилася непоміченою. Вона стала результатом військвого маневру, який дозволив нанести серйозне ураження одиному з найпотужніших флотів світу.
Використовуючи ракети та зграї нових безпілотників, Київ змусив Чорноморський флот Путіна відступити. І це дозволило Україні знову відкрити морські шляхи для свого експорту.
За словами Дмитра Барінова, прес-секретаря Одеського порту, такі події водночас стали “економічною перемогою”.
“Це економічне поле битви, на якому ми повинні виграти, не лише заради українських фермерів, які тепер можуть продавати свою продукцію, отримувати кошти, купувати добрива та насіння. Це також важливо для глобальної продовольчої безпеки”.
Успіх України не лише забезпечив дохід для постраждалої держави, але й допоміг стабілізувати світові ціни на зерно, що стрімко зростали, і через що мільйони людей були змушені ще більше голодувати.
Перемога України в Чорному морі була здобута в той час, коли її збройні сили зазнають невдач на фронті. Росіяни переважають їх в озброєнні та чисельності особового складу і українці поступово втрачають позиції у виснажливій війні.
Пан Барінов, який роками працює в порту, досі пам’ятає тишу в місті наприкінці лютого 2022 року, коли військові кораблі Путіна розпочали блокаду.
“Після 24 лютого він був повністю заблокований. Понад 100 суден на півроку застрягли в порту разом з моряками.
“Порт мовчав”.
Кремль вирішив атакувати Україну не лише танками та ракетами, але й вдарити по експорту сільськогосподарської продукції, який у 2021 році становив дві п’ятих всього експорту країни.
До війни Україна була сьомим найбільшим у світі експортером пшениці, четвертим найбільшим експортером ячменю та найбільшим експортером насіння соняшнику. Дев’ять десятих цього експорту проходило через чорноморські порти країни.
Ринки були стурбовані зменшенням об’ємів українського експорту і перспективою того, що російський експорт сільськогосподарської продукції також може бути скорочений.
Ціни на пшеницю різко зросли. А індекс цін на продовольство, що розраховується Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), одразу після вторгнення підскочив на 34% у порівнянні з попереднім роком.
Україна намагалася здійснювати експортні поставки автомобільними шляхами і річкою Дунай, але вантажівки і баржі не могли компенсувати величезну пропускну здатність морських шляхів.
У липні того ж року Росія підписала Чорноморську зернову угоду, що дозволила суднам експортувати продукцію з України, але за умови, що вони будуть попередньо оглянуті.
Пан Барінов пам’ятає момент, коли перше судно, “Разоні”, завантажене зерном вирушило з Одеси до Лівану. Коли корабель відпливав, він тричі просигналив у гудок.
“Усі в місті зупинилися, – згадує він. “Всі були дуже схвильовані”.
Однак полегшення виявилося нетривалим. Обіцянки, які були дані на початку укладення угоди, незабаром перестали виконуватися, і Київ звинуватив Росію у навмисному сповільненні експорту. У липні 2023 року Москва вийшла з угоди після того, як з України було відвантажено близько 33 млн тонн продукції.
Росія одразу ж спробувала відновити блокаду, попередивши, що цивільні судна будуть розглядатися в якості військових цілей.
Поки дипломати і військово-морські експерти сперечалися про те, чи не блефує Росія, загроза була достатньою, щоб зупинити кораблі, і експорт знову різко впав.
Однак цього разу Україна вирішила кинути виклик Чорноморському флоту Путіна.
Україна має невеликий флот і не має жодного великого військового корабля. З початку вторгнення вона використовувала власні ракети і ракети своїх союзників, а також нові безпілотники, щоб наносити удари по російських суднах.
У квітні 2022 року Україна потопила флагмана російського флоту, крейсер “Москва”, використавши українські протикорабельні ракети “Нептун”. Після цього Київ обернув ситуацію з російським флотом на свою користь.
Ракети західного виробництва, такі як британські Storm Shadow, влучали по кораблях в доках та військово-морських штабах. І водночас нові начинені вибухівкою дрони, схожі на швидкісні катери, таранили інші військові кораблі.
Атаки були настільки потужними, що Росія майже повністю вивела свій флот із Севастополя в Криму до Новоросійська, який знаходиться східніше.
“Вплив російського флоту в Чорному морі значно зменшився, і весь світ може побачити це сьогодні”, – заявив минулого тижня Андрій Юсов, речник Головного управління розвідки Міністерства оборони України, в інтерв’ю газеті Kyiv Independent.
У той же час, Україна повідомила морській організації ООН, що збирається відкрити судноплавний коридор до румунського узбережжя Чорного моря. Такими діями вона створила дипломатичний тиск на Росію, щоб та погодилася на це.
“Україна – це держава, яка не мала жодних військово-морських сил у Чорному морі, але кинула виклик великим військово-морським силам, – каже один міжнародний дипломат.
“Вони вели нерівну боротьбу за допомогою безпілотників і витіснили Росію на схід.
“Це була одна частина стратегії, а інша – продовжувати міжнародну торгівлю. Я думаю, що Росії тепер буде важко її зірвати”.
Потім потрібно було переконати морських страховиків у тому, що воєнні ризики для судноплавства зменшилися. І вони знизили ціни для суден, які вирушають у рейс.
У вересні перше судно було готове до рейсу. До початку червня їх було вже близько 1300. Вони рухалися вздовж узбережжя Румунії до портів Одеси, Чорноморська і Південного. Інші українські чорноморські порти все ще знаходяться або на окупованій території, або занадто близько до лінії фронту, щоб працювати.
На початку червня три діючі чорноморські порти пропустили через себе вантажів на загальну суму 50 млн. доларів. Майже всі з них були сільськогосподарським експортом.
Аналітики говорять, що важко оцінити наскільки сильно припинення блокади вплинуло на світові ціни, оскільки цей показник дуже чутливий до багатьох факторів. Ціни почали падати відразу після вторгнення Путіна.
ФАО повідомляє, що її індекс цін на продовольство на 2,1% нижчий, ніж в той же період минулого року. А також він упав на 24,8% порівняно зі своїм піковим значенням у березні 2022 року.
Моніка Тотова, старший економіст відділу торгівлі та ринків ФАО, зазначила: “Стабільність експорту з України сприяє стабільності на світових ринках, але важливо пам’ятати, що є й інші фактори, які впливають на світові ринки зернових культур”.
“Ринки зернових культур на даний момент стабільні, що також забезпечується відносно стабільним експортом з України – але, як показує минулий досвід, невизначеність зберігається”.
Андрій Сизов, провідний аналітик чорноморської торгівлі зерном і головний редактор Sizov Report, вважає, що завершення блокади суттєво не вплинуло на світові ціни, оскільки вони і так падали. Але Україна тепер може експортувати стільки, скільки вона забажає, сказав він.
Сизов додав: “Вони можуть відвантажувати стільки, скільки хочуть, це більше не проблема. Майже все знову йде через одеські порти, а не через Дунай”.
Однак українські порти досі в небезпеці, і сирени повітряної тривоги все ще регулярно виють над Одесою.
Станом на початок червня порт був 39 разів атакований ракетами і безпілотниками, в результаті чого загинуло 25 працівників.
Пан Барінов каже, що порти потребують кращої протиповітряної оборони.
Він сказав: “Реальність така, що вночі наші співробітники повинні декілька разів іти в укриття, потім пити каву і повертатися до роботи. Коли починається повітряна тривога, всі операції зупиняються, і люди повинні йти в укриття. Ця ситуація не ідеальна”.
