Більше 1000 українських солдатів вважаються загиблими в легендарній битві за одне село на лівому березі Дніпра.
Смертельну багатомісячну боротьбу за створення плацдарму в Кринках, рибальському селі на півдні Херсонщини, називають самогубством для солдатів, які брали участь в операції. В той же час, командири вважали, що вона грає вирішальну роль у стримуванні російських сил в цьому районі.
Розслідування київського веб-сайту “Слідство” показало, що щонайменше 262 солдата загинули, а 778 вважаються зниклими безвісти після дев’яти місяців боротьби за утримання позицій в цьому населеному пункті.
Наприкінці жовтня минулого року українські морпіхи розпочали небезпечну операцію з форсування Дніпра, щоб спробувати створити плацдарм на утримуваній Росією території.
Форсування річки стало можливим після того, як російські війська були змушені відступити з міста Херсон у листопаді 2022 року. Українські чиновники стверджували, що ця операція може допомогти відкрити новий фронт, але спостерігачі та аналітики в цьому сумнівалися.
Морпіхи переправилися на лівий берег на невеликих шлюпках, маючи обмежені запаси. Вони були змушені воювати лише за підтримки з боку артилерії та ракетних установок, які знаходились на протилежному березі річки.
Незважаючи на початкові успіхи в захопленні Кринок і трьох інших невеликих прибережних населених пунктів, українські війська згодом почали втрачали контроль над цією територією. Вони не мали змоги суттєво просунутися вглиб контрольованої Росією частини Херсонської області.
Чим довше тривала українська операція, тим більше російських військ використовувалося для того, щоб її завершити.
За даними Kyiv Independent, Москва збільшила чисельність своїх військ в цьому районі з 64 000 восени минулого року до 120 000 цього місяця.
Зрештою, російські війська стали суттєво переважати сили української морської піхоти в цьому районі.
Українські військові чиновники визнали, що їхні позиції в Кринках були “повністю знищені”, але спростували повідомлення про те, що українські війська були виведені з цього району.
З допомогою цієї операції українські політики хотіли продемонструвати західним союзникам Києва, що його війська можуть отримати певні територіальні здобутки після невдалого контрнаступу, який відбувся влітку 2023 року.
Наступальні дії цієї операції передбачають 30-60-хвилинну поїздку на човнах по відкритій водоймі під вогнем російських безпілотників. Солдати, які беруть участь у цій операції, раніше порівнювали себе зі “шматком м’яса, кинутим на поталу вовкам”.
І якщо їм вдається вижити під час перетину річки, то далі становище українських морських піхотинців тільки погіршується.
“Праворуч і ліворуч від нас були росіяни, попереду – росіяни. Позаду нас була вода. Відступати було нікуди”. розповів “Слідству” Василь, солдат 37-ї бригади морської піхоти.
Українського командувача в Кринках було звільнено
Він провів у Кринках 72 дні з 2 грудня 2023 року до 14 лютого 20224 року.
“Якщо у нас був поранений солдат, ми одразу повідомляли про це, щоб вночі по нього приїхав катер. Багато катерів не могли приїхати, бувало, що хлопці лежали з відірваними кінцівками по 10 днів, а катери не могли до нас приїхати”, – додав він.
Операцією в Кринках командував генерал Юрій Содоль, який був звільнений минулого місяця після звинувачень у тому, що його тактика “вбила більше українських солдатів, ніж будь-який російський генерал”.
Україна рідко оприлюднює цифри своїх втрат, але звіт “Слідства” викликав масове обурення серед українців і звинувачення в тому, що командири недбало ставляться до життів своїх підлеглих.
За непідтвердженими даними, взятими з відкритих джерел, Україна втратила 58 одиниць техніки під час орперації, тоді як Росія – 271.
Але Олександр Коваленко, український військовий експерт, стверджує, що операція в крихітному рибальському селищі допомогла врятувати життя людей в інших місцях, не дозволивши російським військам брати участь в інших наступальних операціях.
“Кожне життя, втрачене там, врятувало десятки інших життів на інших ділянках фронту”, – сказав він.
