Богдан вважає, що йому пощастило: після низки співбесід минулого місяця він отримав посаду офіцера зв’язку у відомій українській 3-й окремій штурмовій бригаді. Ця посада дозволить менеджеру з логістики з Києва переважно уникати окопів, де щотижня гинуть сотні українських солдатів.
Перед тим, як його прийняли до війська, він мав можливість зустрітися зі своїми майбутніми командирами, які, за його словами, викликали у нього “хороші емоції” стосовно того, що він іде на війну проти Росії. Хоча він місяцями боявся прийняти це рішення . “Якщо мені доведеться воювати, я принаймні знаю, що про мене подбають”, – сказав він в інтерв’ю Guardian у одному з київських кафе, попросивши не називати його прізвище.
Мобілізація Богдана є частиною кампанії Збройних сил України, спрямованої на сприяння добровільному вступу до лав Збройних Сил з використанням більш персоналізованого підходу. Майбутнім солдатам надають можливість подавати заявки на службу до конкретних підрозділів на посади, що відповідають їхнім навичкам. Кампанія проходить у важливий час, коли українська армія терміново прагне поповнити свої ряди у відповідь на поновлення російського наступу. Однак тисячі людей почали переховуватися після розширення мобілізації у квітні, коли президент Володимир Зеленський всупереч громадській думці знизив призовний вік з 27 до 25 років.
Сотні тисяч простих українців добровільно пішли на фронті з початку війни, допомагаючи зберегти незалежність країни і відбити перші російські атаки. Але багато з тих, хто воював у перший рік, загинули, отримали поранення або просто виснажені, через це військовим доводиться набирати солдатів з кола чоловіків, які не бажають воювати.
Поширені в Інтернеті повідомлення і чутки про недостатню підготовку, поганих командирів і жахливі реалії окопних боїв заважають мобілізації нових солдатів. Як показало одне з опитувань, що було проведене в березні, лише 35% українських чоловіків заявили, що готові служити, якщо їх призвуть.
По всьому Києву з’явилися білборди, на яких різні армійські підрозділи зображують більш позитивну картину бойових дій, що є частиною нової стратегії Міністерства оборони, спрямованої на підвищення привабливості служби в армії. Міністерство вважає, що безпосереднє залучення до служби є кращим ніж загальний призов, і це призвело до того, що багато українських чоловіків намагаються уникати офіцерів, що займаються мобілізацією.
“Літо, БПЛА”, написано на одному з плакатів, на якому зображений солдат, що керує дроном, лежачи на пляжному шезлонгові, а його черевики лежать поряд на піску. Інший плакат від бригади “Хартія” обіцяє: “Ми гарантуємо 60 днів підготовки”, а третій каже солдатам, що ви можете “бути собою”.
Міністерство оборони прагне переконати чоловіків добровільно йти на війну, пропонуючи їм більший вибір. “Зараз у вас є можливість обрати посаду для проходження служби в армії. Забудьте про страхи і сумніви – прийшов час обрати свій шлях!”, – йдеться в нещодавньому повідомленні на Facebook.
Найбільш популярними підрозділами є “Азов” та його відгалуження – 3-я окрема десантно-штурмова бригада. Обидва підрозділи здобули репутацію знаменитостей на полі бою і широке визнання в Україні завдяки багатомісячній обороні металургійного заводу “Азовсталь” у Маріуполі в 2022 році.
Завдяки благодійним внескам ці підрозділи можуть похвалитися серйозними бюджетами і стали відомими завдяки своїй постійній присутності в соціальних мережах. Їхні канали на YouTube, де розміщені відео з фронту від першої особи, дивляться мільйони українців.
Богдан також пишається тим, що приєднався до 3-ї окремої десантно-штурмової бригади. І додав, що він і його друзі нещодавно подивилися новий блискучий документальний фільм Netflix “Ми були рекрутами”, присвячений цьому підрозділу.
Але для деяких менших підрозділів значний вплив таких формувань створює проблеми з набором особового складу. “Існує певна частка заздрості між різними підрозділами”, – зауважив прес-офіцер одного з фронтових артилерійських підрозділів, що говорив на умовах анонімності. Він сказав, що його підрозділ не витримує конкуренції 3-ї окремої десантно-штурмової бригади і тому набирає менш мотивованих призовників.
“Люди часто мають завищені очікування, коли вступають до цих підрозділів, спираючись на їхній імідж. Адже, воювати небезпечно незалежно від того, де ти служиш”, – додав прес-офіцер.
Щоб спростити процес реєстрації, Міністерство оборони об’єднало зусилля з кількома сайтами з пошуку роботи. Lobby X, одна з таких компаній. Вона пропонує зручну платформу, яка дозволяє шукати роботу за родами військ, від морської піхоти до військової розвідки, і за категоріями вакансій, від артилерійського навідника до кухаря або прес-офіцера.
Генеральний директор компанії Владислав Грезєв розповів, що коли він пішов добровольцем воювати в перші дні війни, то швидко переконався, що “головна сила України – це її люди”.
За його словами, агентство вже опрацювало понад 100 000 відгуків на 5 000 вакансій у 640 підрозділах, причому найпопулярнішими були небойові посади, пов’язані з роботою в штабах, а також сфері ІТ, кулінарії та транспорту. Високим попитом також користувалися вакансії операторів безпілотників, за ними йшли посади прес-офіцерів, сказав пан Грезєв. Піхотні посади були менш популярними.
За його словами, компанія помітила зростання кількості заявок після того, як Зеленський підписав закон про мобілізацію. “Під час війни ви не маєте повного контролю над своїм життям, тому, звичайно, ви хочете зробити все, щоб збільшити свої шанси на виживання, – сказав він. “Ми хочемо запропонувати солдату можливість самому обирати свою долю”.
