КИЇВ, Україна – Одного ранку минулої осені російський військовий корвет тільки-но вийшов з безпечної Севастопольської бухти, як вибух пробив дірку в його корпусі.
Коли 14 вересня буксири повернули корабель до порту, російські державні інформаційні агентства заявили, що він відбив останню атаку українських безпілотників – невеликих вибухових апаратів, які місяцями таранили російські військово-морські кораблі в Чорному морі. Того разу українські чиновники всіх заінтригували, заявивши, що їхні сили використовували “експериментальну зброю”, а також безпілотники.
В інтерв’ю архітектор революційної української програми військово-морських безпілотників сказав, що ця атака стала першою у військовій практиці: Російський корабель був виведений з ладу міною, встановленою українським безпілотником, який провіз її близько 250 миль, а потім повернувся в порт.
“Раніше військово-морські безпілотники використовувалися переважно для спостереження або логістики, – сказав бригадний генерал Іван Лукашевич з Служби безпеки України, головного органу безпеки і розвідки країни. “Ми робимо багато речей, які не робив ніхто в світі”.
Україна потопила або пошкодила близько двох десятків російських кораблів різного розміру, використовуючи безпілотники з вибуховими пристроями або міни, що доставляються суднами розміром з невеликий рибальський човен. Морські безпілотники завдали серйозної шкоди мосту, що йде з Росії до окупованого Криму, і який Росія використовувала для забезпечення своїх збройних сил в Україні. Крім того Україна атакує російські кораблі і портові споруди ракетами, які надані Заходом.
В результаті Росія перекинула основну частину свого Чорноморського флоту із Севастополя. Україна змогла відновити експорт, що приносить мільярди, зі свого головного порту Одеси. Ракети, запущені з російських кораблів, довше долітають до України, що дає екіпажам протиповітряної оборони критично необхідний додатковий час для їх перехоплення. Росія передислокувала розвідувальні літаки, реактивні винищувачі, гелікоптери, безпілотники і системи радіоелектронної боротьби з лінії фронту в Крим для протидії українським морським безпілотникам, що послабило тиск на українські сухопутні війська, які ведуть бойові дії.
Морські дрони здійснюють революцію у війні на морі так само, як і безпілотні літальні апарати в небі. Вони відносно дешеві, їх важко виявити і від них важко захиститись. Їх використання показує, як менші і бідніші країни можуть зрівняти свої шанси на пермогу у протистоянні з більшими і могутнішими військово-морськими силами.
США, які роками зосереджувались на захисті від безпілотників або використанні їх для спостереження, беруть це до уваги. У серпні Пентагон оголосив про ініціативу розгортання сотень невеликих, дешевих повітряних і морських безпілотників для протидії зростаючій військовій силі Китаю.
Лукашевич у своєму першому інтерв’ю західному виданню виклав деталі українських операцій та плани щодо розробки катерів. Служба безпеки, відома як СБУ, очолила процес у партнерстві з ВМС України. Зовсім недавно до цієї роботи долучилася і військова розвідка країни.
За словами Лукашевича, не маючи ресурсів для розбудови власного військово-морського флоту, Україна прагне створити ескадрильї з 10-20 безпілотників з різними функціями, які, об’єднавшись, відтворюють потужності одного військового корабля.
Нещодавно українські військові показали, що вони встановили реактивну систему залпового вогню на військово-морський безпілотник і використовували його для ураження цілі на суші.
“У нас є флот, але він розділений на менші елементи”, – сказав Лукашевич, більш відомий за позивним “Мисливець”.
Урок від козаків
Використання Україною морських безпілотників узгоджується з її ширшим підходом до війни проти набагато більшого і багатшого ворога. Від початку російського вторгнення у 2022 році Україна покладається на швидке мислення, спритність і технологічну перевагу, щоб виснажити сили свого потужного і стійкого супротивника.
Росія пристосувалася до протидії деяким українським інноваціям і сучасному озброєнню, які були надані Заходом, що стимулює подальші дії України та її партнерів з їхньої модернізації. Росія застосовує різноманітні заходи проти військово-морських безпілотників – від літаків-розвідників, для їх виявлення, до систем радіоелектронної боротьби, для переривання зв’язку.
Навесні 2022 року Чорноморський флот Росії блокував українські порти, основні експортні шляхи, погрожував висадкою десантів і незабаром запустив крилаті ракети по українських містах.
Президент України Володимир Зеленський доручив вищому керівництву силових відомств знайти рішення.
Українські військові потопили флагман російського флоту “Москву” 14 квітня неподалік від Одеси, використавши протикорабельні ракети. Але Україна не мала великих кораблів, переважаючих військово-повітряних сил і ракет, які могли б долетіти вглиб території Чорного моря або до бази флоту в Севастополі в окупованому Криму.
Генерал-лейтенант Василь Малюк, заступник голови СБУ, звернувся до Лукашевича, кадрового військового з інженерною освітою та досвідом підпільної війни.
На початку війни Лукашевич очолив спеціальний підрозділ контррозвідки СБУ з простим завданням: знайти нетрадиційні способи ослаблення російських військ. Захоплюючись військовою історією, він згадав, як українські козаки в 17 столітті використовували велику кількість невеликих, швидких і маневрених човнів, щоб перемогти більш потужний флот Османської імперії.
Застосувати цей урок до сучасності було непросто. Корабель повинен був пройти сотні миль непоміченим, перехитрити російські радари і глушіння сигналів, несучи на борту сотні фунтів вибухівки.
Одна з технічних інновацій прийшла до Лукашевича на військовому полігоні, коли він побачив повітряний дрон, керований з землі за допомогою Starlink, супутникового інтернет-сервісу Ілона Маска. Лукашевич доручив розробнику дронів створити прототип, який би використовував Starlink для зв’язку. Через три тижні генерал стояв на березі, керуючи човном за 10 миль від берега.
Судно було 16 футів завдовжки, могло перевозити 220 фунтів вибухівки і низько сиділо на воді, щоб уникнути виявлення радарами.
“Ми зробили дрон, який ховається у хвилях”, – сказав Лукашевич.
17 вересня 2022 року вони були готові атакувати російську військово-морську базу в Севастополі. Вночі українці запустили 12 морських безпілотників, але коли перший розвідувальний дрон наблизився до Севастополя, сигнал обірвався. Українці, які думали, що там працює Starlink, були шоковані. Український урядовець намагався переконати Ілона Маска змусити SpaceX, його ракетно-супутникову компанію, увімкнути Starlink, але безрезультатно. Пізніше Маск написав у соціальних мережах, що він відмовився увімкнути Starlink, тому що, якби він це зробив, “тоді SpaceX стала б явною співучасницею великого акту військової агресії і ескалації конфлікту”.
У розвідувального безпілотника закінчилося пальне, і він сів на мілину в бухті під Севастополем. Російська влада підірвала його.
“Боротьба з металом”
Через місяць команда Лукашевича спробувала ще раз, змінивши провайдера супутникового інтернету.
Вони запустили 12 морських безпілотників у напрямку Севастополя 29 жовтня. З семи дронів, що досягли мети, три атакували фрегат “Адмірал Макаров” неподалік від Севастопольської бухти. Один з них врізався в правий борт, вибивши два двигуни і антену, та перервавши зв’язок з кораблем.
Інші чотири безпілотники прослизнули в бухту. І тут на нас чекала несподіванка: Росіяни, можливо, попереджені або насторожені після того, як місяць тому виявили викинутий на берег безпілотник, встановили бар’єри і величезну сітку.
Один дрон спробував пробратися мілководдям, де зіткнувся з тральщиком “Іван Голубець”. Корабель увімкнув потужний прожектор і почав стріляти з кулемета. Безпілотник врізався в його корму.
Росіяни увімкнули електронні глушилки, які вивели з ладу GPS-сигнали, що керували надводним безпілотником. Тоді командувач ВМС України, уродженець Севастополя, взяв управління на себе, керуючи безпілотниками за допомогою зображень з їхніх камер.
Один з апаратів підірвався біля фрегата “Адмірал Ессен”, пошкодивши його гвинти. Інший врізався в заправну станцію.
У той же час пошкоджений “Адмірал Макаров” повертався назад до порту, його переслідував морський безпілотник. Російські берегові артилерійські батареї відкрили вогонь по фрегату, очевидно, вважаючи його ворожим кораблем. Зрештою, кораблю вдалося подати сигнал, що він є дружнім.
Росіяни відправили швидкісний катер, щоб спробувати перехопити безпілотник. Коли безпілотник попрямував до російського судна, Лукашевич побачив через бортову камеру, що кілька російських моряків стрибають у воду. “Це свідчить про те, що їхні військові бояться виходити в море, тому що вони воюють з металом, а не з солдатами”, – сказав Лукашевич.
Атака була успішною. За допомогою купки невеликих морських безпілотників Україна викликала паніку, пошкодила три кораблі і портові споруди і показала, що може вражати судна в будь-якій точці північно-західної частини Чорного моря.
Більший човен
Президент Зеленський поставив нову мету: Кримський міст, основний шлях з Росії до Криму і ключова логістична артерія для російських військових.
Спочатку Лукашевич мало що міг запропонувати, окрім фотографій мосту з автомобільним і залізничним прольотами, що простягаються на 12 миль через Керченську протоку. Міст було відкрито з фанфарами президентом Росії Володимиром Путіним у 2018 році.
Тоді Малюк, який очолював СБУ з літа 2022 року, передав йому секретний буклет: проектну документацію мосту. Подальша інформація про міст була отримана з відкритих джерел, зокрема, таких як відео, що були розміщені в Інтернеті кимось, хто пропливав під ним на яхті.
Деталі дозволили Лукашевичу підрахувати, що для підриву опори знадобиться близько 1750 фунтів у тротиловому еквіваленті. Човну знадобилося б достатньо пального, щоб пропливти приблизно 500 миль, близько 300 галонів.
Йому потрібен був більший човен.
Лукашевич зібрав команду військових і цивільних, включаючи інженерів, морських офіцерів і фахівців з комунікацій. Вони створили прототип і завантажили його мішками з піском вагою понад 3 000 фунтів. Вони випробували нові матеріали, щоб зробити його менш помітним для радарів. І дали йому ім’я: SeaBaby.
До середини 2023 року вони були готові до запуску. 16 липня п’ять морських дронів були відправлені в Чорне море, ними керували з командного бункера, розташованого за 500 миль від Києва. Щоб уникнути виявлення, їм довелося оминати велику кількість гелікоптерів, військових літаків і катерів, що збільшило шлях на 45 миль.
Коли перші два дрони рухалися вздовж південного узбережжя Криму, оператори помітили російський фрегат “Адмірал Ессен”, пошкоджений під час севастопольського рейду. Вони хотіли атакувати корабель, але Малюк наказав їм зосередитися на початковому завданні.
Вони підійшли до мосту, старанно ухиляючись від комерційних суден. Відео з київського бункера, яке пізніше транслювалося на українському телебаченні, показує напружену сцену з Малюком і Лукашевичем, які присіли біля операторів безпілотників. Перший катер мчить до опори залізничного мосту, але затримка в швидкості реакції між відео, контролером і рульовим механізмом ускладнює швидкі маневри, і дрон промахується. Після швидкого розвороту човен врізається в опору автомобільного мосту. Другий дрон спрямовується до залізничного мосту.
Лукашевич сварить оператора: “Ліворуч, ліворуч. Давай, давай”.
“Мисливцю, заспокойся, він все розуміє”, – застерігає Малюк.
Чорно-біле відео з мосту показує момент, коли дрон влучає, спричиняючи сильний вибух і хмару пилу.
“Влучив!” кричить Лукашевич, і кімната вибухає оплесками. Малюк стискає кулак.
Російські посадовці применшують масштаби руйнувань, але українська розвідка каже, що пошкодження були навіть більшими, ніж після попереднього вибуху бомби, закладеної у вантажівку. Малюк і Лукашевич заявили, що навіть після ремонту Росія більше не перекидає через міст важку військову техніку, таку як танки і боєприпаси.
Операція з мінування
Лукашевич вже планував іншу операцію. Росіяни побудували більші бар’єри на вході до порту в Севастополі, що майже унеможливлювало удари з морських безпілотників. Тому він придумав альтернативу: встановлення морських мін.
Команда Лукашевича побудувала спеціальний корабель SeaBaby, який міг встановлювати міни, отримані Україною від західного партнера. Так звані донні міни виготовлені з пластику і важать близько 400 фунтів, їх важко знайти, оскільки вони ховаються в мулі на мілководді. Вони використовують акустичні та електромагнітні датчики, щоб виявити присутність корабля, а потім відбувається детонація.
Протягом півтора місяця команда відстежувала маршрути руху військових кораблів і цивільного транспорту, перш ніж відправити SeaBaby для встановлення двох мін. 14 вересня корвет з керованою ракетною зброєю “Самум” підірвався на одній з мін, яка пробила дірку в його кормі. Човен досі перебуває на ремонті в сухому доці.
Протягом наступних тижнів SeaBaby ходив в тому і зворотньому напрямку, подолавши понад 3 000 миль і встановивши ще близько 15 мін. Під час одного з походів, виявлений трьома патрульними катерами класу “Раптор”, він відкрив вогонь з гранатомета у відповідь, розкидавши ворожі судна.
11 жовтня вибух пошкодив борт великого сторожового корабля “Павел Державін”, коли той входив у Севастопольську бухту. Він повертався у порт для перевірки.
†На малюнку для позначення всіх буксирувальних суден російського флоту було використано зображення буксиру класу “Голіаф”.
Примітка: Малюнки є приблизними. Відображена інформація станом на 6 червня.
Джерела: Джейнс (Чорноморський флот, удари); українські військові (два фрегати “Григорович” вражені морським безпілотником, один корвет класу “Биков” і один буксир вражені морською міною, один буксир вражений морським безпілотником); штабні звіти.
Зображення: Ендрю Барнетт/ THE WALL STREET JOURNAL
Павло Державін був відправлений в інший порт для ремонту 13 жовтня, але під час виходу з Севастопольської бухти натрапив на міну. Великий буксир, відправлений на порятунок корабля, також натрапив на міну, і його довелося буксирувати назад у порт.
Через кілька днів вибухнув сучасний протимінний корабель, один з двох, що стоять на озброєнні Росії.
Тим часом у гру вступав ще один український гравець. Головне управління розвідки України, відоме як ГУР, почало співпрацювати з виробником, який побудував перші безпілотники, разом з СБУ. Вони разом працювали над розробкою свого безпілотника, який зараз називається Magura, щоб зосередитися на операціях у відкритому морі, де швидкість і маневреність є критично важливими.
Нещодавно оператор ГУР продемонстрував маневреність безпілотника на озері, керуючи ним на великій швидкості на воді.
Військово-морський безпілотник “Магура” провів свою першу успішну операцію в листопаді, коли потопив два російські десантні кораблі в порту на заході Криму.
Він виявив інші кораблі в морі, зокрема корвет, великий десантний корабель і швидкісний патрульний катер, спущений на воду в 2021 році. Цей катер, “Сергій Котов”, був пошкоджений під час двох попередніх атак ГУР.
5 березня оператори ГУР знову наблизилися до корабля за допомогою кількох безпілотників. “Сергій Котов” намагався ухилитися від них, маневруючи між цивільними суднами, “але це не допомогло”, – сказав оператор ГУР, який пілотував один з безпілотників.
HUR опублікував відеозаписи з дронів, на яких зафіксовано щонайменше один потужний вибух. Агентство заявило, що корабель затонув.
