Ракетний корвет ВМФ Росії “Циклон” увійшов до складу Чорноморського флоту в липні 2023 року, через три роки після спуску на воду на Залівському суднобудівному заводі в окупованому Росією Криму.
Десять місяців потому, в неділю, через український удар був затоплений 220-футовий корабель класу “Каракурт” у Севастополі, в Криму, за 150 миль від лінії фронту. Супутникові знімки зроблені в понеділок підтвердили, що “Циклон” лежить на морському дні.
Російське військово-морське керівництво має бути дуже стурбоване майбутнім Чорноморського флоту. Україна виводить з ладу бойові кораблі флоту швидше, ніж Росія може побудувати або посилити їх кораблями з інших регіональних флотів.
Чорноморський флот отримав сім суден озброєних крилатими ракетами “Каракурт”. Циклон був першим, який був введений в експлуатацію на передовій. Ще один корабель з “Каракуртами”, недобудований “Аскольд”, був пошкоджений у листопаді під час обстрілу українськими ракетами суднобудівного заводу в Керчі в Криму.
Відколи Росія розширила свою війну проти України в лютому 2022 року, українські сили безупинно погіршують стан Чорноморського флоту, потопивши близько 15 з його довоєнних трьох десятків великих військових кораблів і пошкодивши ще кілька.
Поки Туреччина блокує проходження військових кораблів через протоку Босфор, що з’єднує Середземне море з Чорним, єдиним способом для росіян посилити Чорноморський флот, чисельність якого зменшується, є перекидання менших кораблів до Чорного моря річками – або будівництво їх на чорноморських верфях.
Недарма у квітні українські спецпризначенці влаштували диверсію на російському ракетному корветі “Серпухов” у Калінінграді на Балтійському морі. Корвет класу “Буян” був одним з небагатьох достатньо малих російських військових кораблів, який міг дістатися до Чорного моря каналами, Волгою, Доном, а потім Азовським морем.
Окрім пошкодженого “Аскольда” та затонулого “Циклона”, ще п’ять “Каракуртів” будуються на верфях у Криму або на Волзі, яка з’єднується з Чорним морем через річку Дон. Є всі підстави очікувати, що ці корвети також стануть об’єктами атак, коли вони приєднаються до флоту в найближчому майбутньому.
Зрештою, українці розробили – або придбали у своїх іноземних союзників – цілу низку протикорабельних боєприпасів великої дальності.
У них є безпілотні літальні апарати та катери-безпілотники вітчизняного виробництва. Крім того, вони мають крилаті ракети наземного базування “Нептун” з дальністю польоту щонайменше 120 миль, а також “Довгі Нептуни” з дальністю польоту 225 миль – обидві ракети також місцевого виробництва.
Велика Британія і Франція надали Україні крилаті ракети повітряного базування Storm Shadow і SCALP-EG, які можуть досягати 155 миль; Сполучені Штати передали кілька моделей ракет наземного базування армійських тактичних ракетних систем, зокрема, моделі M48 дальністю 170 миль або 190 миль M57 з 470-фунтовими боєголовками і достатньою точністю, щоб вражати кораблі в порту.
Недільний рейд, який потопив “Циклон” і, як повідомляється, також підірвав тральщик Чорноморського флоту, очевидно, включав в себе шквал ракет М48 або М57. Україна отримала понад 120 ATACMS двома партіями – одну восени минулого року, іншу у квітні – і націлила ракети з інерційним наведенням на російські авіабази, об’єкти ППО, полігони, а тепер і на військово-морські бази.
Російська протиповітряна оборона виявилась безсилою, щоб зупинити ці ракети. Це зловісний розвиток подій для російського військово-морського командування, яке бореться за збереження того, що залишилося від Чорноморського флоту.
“Якщо ATACMS виводять з ладу російські військові кораблі з Севастополя, важко уявити, що база залишиться корисною для росіян”, – зазначив Філліпс О’Брайен, професор стратегічних досліджень в Університеті Сент-Ендрюса в Шотландії. Російське командування може не мати іншого вибору, окрім як відвести всі вцілілі кораблі до портів на півдні Росії, які знаходяться за межами досяжності української системи ATACMS.
Однак ці порти все ще перебувають у зоні досяжності українських безпілотників – тож вони не зовсім безпечні. Але порівняно з ATACMS, безпілотники є легкою мішенню для російської протиповітряної оборони. Те, що залишилося від Чорноморського флоту, може протриматися трохи довше проти безпілотників, ніж проти ATACMS.
