КИЇВ – Втомлені боями українські війська сильно потребують підкріплення. Цивільне населення хоче продовжувати боротьбу, але не так охоче береться за зброю. Захід розмахує членством у політичних і військових блоках і надає військову допомогу, але цього недостатньо для прориву.
Оскільки російське вторгнення триває вже третій рік, президент України Володимир Зеленський змушений шукати баланс між конкуруючими внутрішніми і міжнародними пріоритетами, навіть тоді, коли українці та їхні західні союзники погоджуються з тим, що Росії не можна дозволити перемогти.
У вівторок Україна офіційно розпочала переговори про вступ до Європейського Союзу, що стало символічним кроком назустріч Заходу і маленькою перемогою Зеленського.
Проте до вступу в ЄС, у кращому випадку, ще багато років, як і до проголошеної мети України – витіснення Росії зі своїх земель. Членство в Організації Північноатлантичного договору, є ще важливішим пріоритетом України, ніж вступ до ЄС, але він ще більше віддалений.
“Мета президента – звільнити всю нашу територію”, – сказав високопоставлений український чиновник. Але на даний момент, додав він, “головне завдання – утримати лінію фронту”.
Наразі лінія фронту більш-менш стабільна. Україна змогла зупинити російський наступ на північному сході Харківської області. Після місяців затримок, США схвалили великий пакет військової допомоги, і зараз зброя надходить до країни. Крім того, мирний саміт під проводом України у Швейцарії на початку цього місяця приніс певну підтримку з боку десятків світових лідерів і допоміг відкинути останні вимоги Кремля, що стосувалися умов припинення війни.
Але зростаючі виклики затьмарюють горизонт, оскільки і Україна, і її західні партнери усвідомлюють необхідність величезних інвестицій – фінансових, військових та людських – які знадобляться навіть для того, щоб Україна могла утримувати свої нинішні оборонні рубежі.
Напруженість у відносинах зі США з’являється все частіше: Вашингтон невдоволений антикорупційними заходами Києва, а Зеленський благає про швидші та більші поставки військової техніки. Над стратегією Заходу нависають серйозні загрози, оскільки вибори в США і Європі можуть привести до влади популістів, які критикують надмірні витрати на Україну.
На внутрішньому рівні заходи з мобілізації більшої кількості військ для участі в бойових діях змінюють українське життя. Працівники ТЦК забирають чоловіків з вулиці і відправляють їх на фронт, часто без належної підготовки. Деякі чоловіки залишаються вдома цілими днями, боячись, що по дорозі на роботу їх заберуть до збройних сил.
Скарги від солдатів також стали гучнішими, оскільки під час минулорічного контрнаступу не вдалося відвоювати значну територію. Невелика кількість сімей військовослужбовців почала періодично виходити на протести в Києві, вимагаючи, щоб чоловікам, які воювали протягом двох років, дозволили демобілізуватися.
Цього тижня Зеленський звільнив одного з командувачів збройними силами країни після того, як відомий військовий офіцер публічно звинуватив командувача в тому, що він “убив більше українських солдатів, ніж будь-який російський генерал”.
Тим не менше, Зеленський має велику суспільну підтримку: згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, оприлюдненого на початку цього місяця, близько 60% українців заявили, що довіряють йому. Хоча цей показник знизився з 90%, які були оголошені два роки тому, в чому йому могли б позаздрити більшість лідерів на Заході.
“Я думаю, що це диво”, що його підтримка залишається такою високою, – сказав Олексій Ковжун, український політичний консультант, який сказав, що не голосував за Зеленського у 2019 році, але був вражений його роботою з початку війни. Однак він додав, що влада дедалі більше концентрується навколо президента, з невеликим контролем з боку парламенту. “Він дуже добре робить свою роботу, але система прийняття рішень, скажімо так, не ідеальна”, – сказав він.
Занепокоєння США зросло в останні місяці. Воно було підкріплене вимогами Конгресу до України продемонструвати, що американська військова та цивільна допомога не пропадає даремно. У травні було звільнено міністра інфраструктури Олександра Кубракова. Кілька тижнів по тому подав у відставку Мустафа Найєм, голова Агентства з відновлення та розвитку інфраструктури України, пославшись на “постійну конфронтацію, опір і штучні перешкоди”.
Як американські, так і українські посадовці заявили, що вважають Кубракова і Найєма мішенню частково через те, що вони підтримували тісні зв’язки із західними партнерами, які в Офісі президента розглядалися як загроза. Після звільнення Кубракова посол США в Україні опублікував повідомлення на його підтримку в соціальній мережі X.
Речник Зеленського не відповів на прохання про коментар.
У Європі політична підтримка Зеленського залишається міцною на всьому континенті, при цьому деякі чиновники вважають, що Вашингтон надто гостро реагує на деякі рішення. Незважаючи на проблеми, європейські чиновники кажуть, що уряд українського лідера досить добре впорався з викликами війни, зберігши іноземну підтримку, забезпечивши роботу економіки та обороноздатність.
“Вони живуть у бункері вже майже 2,5 роки, – сказав про адміністрацію Зеленського один високопоставлений європейський чиновник. “У них пристойний послужний список”.
Європейські чиновники кажуть, що Зеленський здійснив низку корисних антикорупційних реформ і заходів щодо посилення незалежності судової влади навіть у складних умовах війни.
Вони попереджають, що надмірне втручання у кадрові рішення є помилкою. Натомість вони вказують на процес вступу України до ЄС та зобов’язання, які прийдуть разом із допомогою на відновлення, як на можливість підтримки розпочатих реформ в Україні і створення прозоріших та ефективніших інституцій.
“Ризик тут полягає в тому, що якщо ви індивідуалізуєте свої занепокоєння, я думаю, що ви нікуди не прийдете”, – сказав один високопоставлений європейський дипломат, який займається питаннями України. “Україна проводить реформи… Два кроки в правильному напрямку і один крок назад. Важливо створити сильні інституції. Зрештою, не нам обирати людей”.
Зеленський продемонстрував свої навички комунікації з людьми під час поїздки до Франції на святкування Дня висадки 6 червня, нагадавши про своє визначення конфлікту як битви за західні цінності, присівши, щоб обійняти 99-річного американського ветерана, який назвав його рятівником.
В основі процесу вступу до ЄС лежать заходи, спрямовані на утвердження верховенства права, незалежності судової влади та прозорого державного управління в країнах-кандидатах. В останні роки країни-члени ЄС приділяють цим питанням першочергову увагу, оскільки вони є першими серед 35 розділів з узгодження правил і законів, які має виконати Україна.
На переговорах у вівторок в Люксембурзі ЄС поділилася з Україною своїм переговорним мандатом щодо членства, який в кінцевому підсумку спрямований на узгодження українських законів і правил з більш ніж 100 000 сторінок законодавства ЄС.
Деякі країни, такі як Північна Македонія, провели майже два десятиліття в якості кандидатів на вступ до ЄС, так і не розпочавши переговори про членство. На тлі російського вторгнення Україна просувається до членства набагато швидше.
Проте навіть Хорватія, мирна країна, чиє членство в ЄС широко підтримувалося в усьому блоці, провела шість років у переговорах про членство з Брюсселем у 2005-2011 роках. На даний момент вона стала останньою країною, яка приєдналася до блоку в 2013 році.
