Минуло десять років відтоді, як “Велика сімка” виключила Росію зі свого складу. Зараз клуб, на який припадає 44% світової економіки, змирився зі своєю обмеженністю, водночас демонструючи свою стійкість.
Ї противагою є вісь опору на чолі з Китаєм і Росією, яка намагається змусити країни нечітко окресленого Глобального Півдня стати на чийсь бік і порушити баланс сил. Відповіддю G-7 на саміті цього тижня на півдні Італії є творче і вишукане політичне рішення про те, як використати відсотки від заморожених російських активів для підтримки України.
Слабкою стороною цього рішення є те, що деякі з лідерів, які прилетіли до Італії, перебувають у скрутному становищі у себе на батьківщині. Президент США Джо Байден відстає від Дональда Трампа в багатьох опитуваннях напередодні виборів, що пройдуть в листопаді. Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак на шляху до поразки на виборах, що відбудуться в липні. Французький президент Еммануель Макрон відкидає чутки про свою відставку на позачергових парламентських виборах, які йому не варто було призначати наступного місяця.
Зіткнувшись з двома жорстокими війнами, чи зможе G-7 зібрати достатньо економічної, військової та дипломатичної сили, щоб відвернути найбільші загрози світовому порядку, керованому демократією, з часів Другої світової війни? Лінії фронту цієї нової ери геоекономічної фрагментації прокреслені.
Витрати на оборону
Жодна проблема не ілюструє ізоляцію G-7 краще, ніж Україна. “Група семи” та Європейський Союз надали переважну більшість допомоги та іноземної військової підтримки – в той час як майже всі інші країни здебільшого уникали підтримки бойових дій або навіть приєдналися до Росії.
Конфлікт в Україні в поєднанні з нарощуванням військової потужності Китаю породив сумніви щодо військового домінування G-7, в тому числі щодо того, чи зможуть США одночасно допомогти захистити Україну і відреагувати на будь-яке вторгнення на Тайвань.
У той час як російські витрати на оборону різко зросли, витрати країн G-7 залишаються стабільними, включаючи кілька країн, які не досягли цільового показника у 2% ВВП, встановленого для членів НАТО, що є ключовою претензією Трампа.
Звичайно, менша економіка Росії означає, що навіть подвоєння витрат як частки ВВП через війну приблизно дорівнює в грошовому еквіваленті набагато скромнішому збільшенню, яке запланувала Німеччина, згідно з даними Bloomberg Economics.
Для G-7 захист України є справою принципу і захистом демократії. Для багатьох інших країн це просто ще одна ознака багатополярного світу і послаблення впливу Заходу.
Санкції спочатку об’єднали країни G-7 навколо розриву двосторонньої торгівлі з Росією, але перенаправлення товарів через треті країни все ще дозволяє Москві вести війну. Наприклад, експорт Німеччини до Казахстану різко зріс після вторгнення Росії в лютому 2022 року. Крім того, Китай заповнив прогалини, які виникли у Росії, збільшивши обсяги двосторонньої торгівлі. Цього тижня США розпочали боротьбу з перепродажем товарів до Росії, посиливши контроль за чіпами, виробленими та проданими за кордоном.
“Обидва пункти: Китай і перенаправлення торгівлі через треті країни є великими проблемами”, – сказав Робін Брукс, старший науковий співробітник Інституту Брукінгса у Вашингтоні. “Росія не є економічно ізольованою”.
Економічна стабільність
За останні 10 років світовий центр економічного тяжіння змістився далі від Заходу і, ймовірно, зміститься ще до кінця наступного десятиліття. Згідно з аналізом даних Світового банку, проведеним агентством Bloomberg, до 2030 року країни “Великої сімки” поступляться решті країн G-20 за обсягом валового внутрішнього продукту.
Примітка: Реальний ВВП у поточних цінах. Країни G-7 включають Канаду, Францію, Німеччину, Італію, Японію, Великобританію, США. До G-20 без урахування країн G-7 належать: Австралія, Аргентина, Бразилія, Китай, Індія, Індонезія, Мексикя, Росія, Саудівська Аравія, Південна Африка, Південна Корея та Туреччина. ЄС та Африканський Союз, які є членами G-20, не включені.
Частина проблеми G-7: нездужання після глобальної фінансової кризи, що характеризується стагнацією рівня життя, низьким зростанням продуктивності та зниженням темпів зростання економік на тлі стрімкого зростання державних боргів.
Водночас населення цих країн старіє швидше, ніж у країнах “Великої двадцятки”: Половина 1,4-мільярдного населення Індії молодша за 30 років, тоді як близько п’ятої частини населення країн “Великої сімки” старша за 65 років.
Старіння робочої сили затьмарює довгострокові фінансові перспективи і залишає найбагатші економіки світу з невеликим потенціалом для поглинання наступного шоку. З семи країн лише Німеччина має нижчий рівень боргу, ніж 10 років тому, і очікується, що більшість з них продовжуватимуть нарощувати запозичення, а не створюватимуть буферні запаси в найближчі роки.
Тим часом, азійські економіки демонструють стрімке зростання, яке підживлюється збільшенням населення, глобалізацією та появою середнього класу.
“Для Китаю, Індії та інших великих ринків, що швидко розвиваються, ця зростаюча економічна потужність є необхідною передумовою для посилення їхнього геополітичного впливу”, – сказав Бен Бленд, директор Азійсько-Тихоокеанської програми Chatham House.
Торгівля
Після Другої світової війни вільна торгівля розглядалася як шлях до процвітання. Зараз увага зосереджена на економічному державному управлінні. Це передбачає втручання в роботу ринків і протекціоністську промислову політику, яка дедалі більше нагадує війну іншими засобами.
Промислова політика – незалежно від того, чи складається вона з державних субсидій, податкових пільг чи інших стимулів – перетворилася зі зловтіхи Заходу на мейнстрім у Вашингтоні та предмет зростаючого інтересу в Брюсселі.
Примітка: *Без урахування Росії, Білорусі та України
Колись затятий критик американського Закону про зниження інфляції, Європейський Союз обговорює власний промисловий захист, оскільки, як висловився цього року колишній прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі, “інші регіони більше не грають за правилами”. З наступного місяця блок планує підвищити мита на китайські електромобілі, що ще більше загострить торговельну напруженість.
Примітка: Дані базуються на дослідженні за період 2005-19 років, зважаючи на доходи компаній. Країни, що не є членами ОЕСР, включно з Китаєм
Можливо, об’єднавшись навколо такого занепокоєння, міністри фінансів G-7, які готуються до саміту лідерів цього тижня, відзначили зміну стратегії, виділивши Китай у своєму комюніке та пообіцявши розглянути заходи для забезпечення рівних умов гри.
Багато кроків вже було зроблено в односторонньому порядку, а зустріч G-7 відбулася невдовзі після оголошення адміністрацією Байдена про відновлення тарифів на сотні товарів, що імпортуються з Китаю. Тим часом ЄС має оголосити результати розслідування щодо китайських субсидій для електромобілів, що також може призвести до запровадження тарифів.
Примітка: *Частка впроваджених заходів, які вважаються такими, що обмежують або лібералізують торгівлю
Навіть якщо в G-7 існує певна єдність щодо застосування цих економічних інструментів проти Китаю, Пекін не забуває, що акцент робиться на покаранні конкурентів, а не на заохоченні друзів. Всі чудово розуміють, що для залучення Глобального Півдня на свій бік потрібно буде використовувати як батоги, так і пряники.
Попри всі свої виклики, блок залишається одним з небагатьох міжнародних об’єднань, які можуть надати таку ж масштабну фінансову допомогу, яка допомогла Україні боротися з російським вторгненням, або прагнути визначати порядок денний з основних глобальних питань.
“Немає жодної багатосторонньої групи, яка була б такою ж ефективною, як G-7, на багатьох фронтах”, – сказала Кейтлін Велш, колишній урядовець США, яка зараз працює в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні.
