У середині лютого 2022 року віце-президентка Камала Гарріс прилетіла до Європи для виконання надзвичайно важливої місії на світовій арені. Майже 200 000 російських військових стояли біля кордонів України. І їхнє вторгнення стало б одним з найбільших викликів за останні десятиліття для міжнародного порядку, очолюваного США. Адміністрація Байдена направила Гарріс, щоб допомогти європейцям впоратися з цим викликом.
Як і кожен аспект послужного списку Камали Гарріс, її залученість у міжнародні відносини знову стала предметом пильної уваги. Це відбулося після того, як вона стала потенційним кандидатом у президенти від Демократичної партії. За час її роботи в адміністрації Байдена найбільшою загрозою для інтересів США було російське вторгнення в Україну. І Гарріс час від часу відігравала помітну роль у відповідях США на російську агресію.
Її поїздка до Німеччини у 2022 році, менш ніж за тиждень до початку вторгнення, привела Гарріс на щорічну зустріч європейських лідерів у Мюнхені. Вона повинна була зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським і розповісти йому про те, як США будуть реагувати на вторгнення – і як вони не будуть реагувати. За словами представника Білого дому, вона також повинна була поділитися останніми даними американської розвідки та розповісти про “підготовку, необхідну для досягнення успіху на полі бою”.
Промова, з якою вона виступила, була не зовсім приємною, і враження, яке вона справила на українців, було доволі неоднозначним. “Камала Гарріс сказала, що напад був неминучим”, – згадує Олексій Резніков, тодішній Міністр оборони України, який був присутній на зустрічі. Президент Зеленський на це відповів: “Я зрозумів. Наша розвідка також підтверджує цю інформацію”. Але вони з Гарріс не змогли домовитися про те, якою буде реакція у відповідь на агресію.
Зеленський закликав США ввести превентивні санкції проти Росії, говорячи, що це змусить Володимира Путіна переглянути своє рішення щодо вторгнення. Якщо напад дійсно неминучий, стверджував Зеленський, США повинні забезпечити Україну зброєю, необхідною для того, щоб не допустити захоплення країни російськими військами. США повинні надати все, включаючи зенітні системи, винищувачі та важку артилерію.
За словами українських посадовців, присутніх у залі, Гарріс відхилила обидві пропозиції. Українській делегації сказали, що США не можуть запровадити превентивні санкції проти Росії, оскільки покарання повинно застосовуватися лише після скоєння злочину. Замість того, щоб гарантувати відправку сучасного озброєння, каже Резніков, американці вимагали, щоб Зеленський публічно заявив, що вторгнення неминуче. “Зеленський чітко запитав Камалу Гарріс: “Ви хочете, щоб я це визнав, але що це вам дасть? Якщо я визнаю це тут, під час цієї розмови, ви введете санкції?”. І він не отримав відповіді”.
Позиція США на той час була визначена президентом Байденом після консультацій з його помічниками з питань національної безпеки. Вона полягала в тому, що загроза введення санкцій є більш стримуючим фактором для Росії, ніж їх запровадження. І вважалося, що надання Києву сучасної зброї, ймовірно, зміцнить переконання Путіна в тому, що Україна стає країною-клієнтом НАТО. “Віце-президентка Гарріс була прихильницею тривалої підтримки України з боку США і неодноразово висловлювала незмінну відданість народу України, який захищається від жорстокої російської агресії”, – зазначає представник Білого дому.
Інше важливе завдання Гарріс під час конференції полягало в тому, щоб згуртувати європейських лідерів для надання спільної відповіді у випадку вторгнення. А також вона повинна була окреслити позицію США у своїй промові. “Вона зустрічалася з європейськими лідерами для того, щоб домовитися про спільну реакцію на російське вторгнення”, – розповів представник Білого дому в інтерв’ю TIME. В своїй промові на конференції “вона висловила припущення про план дій Росії і визначила кроки, які будуть здійснювати Сполучені Штати і Європа”.
Однак її слова, сказані Зеленському в Мюнхені, посилили його розчарування в союзниках напередодні російського вторгнення і задали певний тон у відносинах з Гарріс, які ніколи не були особливо теплими. Президент Байден та інші високопосадовці його адміністрації відвідували Київ, щоб продемонструвати рішучість і солідарність з українцями. Гарріс не приїздила в Україну з моменту початку повномасштабного вторгнення. Під час зустрічей з українськими посадовцями в останні роки вона дійсно співчувала їм, але як сказав один з них, “я б назвав це формальним співчуттям, згідно з протоколом”.
Відповідаючи на запитання про це, представник Білого дому зазначив, що віце-президент Гарріс здійснила багато поїздок, намагаючись згуртувати європейських союзників і підтримати українців у їхній боротьбі проти Росії. Невдовзі після початку вторгнення вона відвідала Польщу та Румунію. Вона це зробила для того, щоб зустрітися з європейськими лідерами та американськими військовослужбовцями на східному фланзі НАТО, “щоб зміцнити наші сили стримування та оборони”, – сказав чиновник.
У відносинах з адміністрацією Зеленського президент Байден, як правило, брав ініціативу на себе, частково через свій досвід безпосередньої взаємодії з Україною. Після того, як Росія вперше напала на Україну і захопила частину її території в 2014 році, Байден очолив ініціативу США від імені адміністрації Обами. Він відвідав Київ у 2015 році та виступив зі знаковою промовою перед українським парламентом. З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році ключовими американськими посадовцями, які контролювали співпрацю США та України, були Джейк Салліван, радник Байдена з питань національної безпеки, Вільям Бернс, директор ЦРУ, Ентоні Блінкен, державний секретар, та Ллойд Остін, міністр оборони. Усі вони неодноразово відвідували Київ під час війни.
Віце-президентка Гарріс, як правило, відігравала допоміжну роль, відвідуючи саміти та інші важливі зустрічі, пов’язані з війною, коли Байден не міг на них приїхати. На Мюнхенській конференції з безпеки у 2023 році Гарріс зосередила увагу на воєнних злочинах, скоєних російськими військами в Україні. “Будучи колишньою прокуроркою, віце-президентка була надійною речницею і згуртувала світ для того, щоб притягнути Росію до відповідальності за її звірства в Україні”, – каже представник Білого дому.
На початку цього літа Гарріс також була присутня на мирному саміті, організованому Україною у Швейцарії. Зеленський сподівався зібрати на цьому заході якомога більше світових лідерів для підтримки свого плану припинення війни. Байден відмовився приїхати через збір коштів, який він мав очолити того тижня в Голлівуді. А Зеленський відповів на цю відмову публічною критикою президента США: Путін, за його словами, “аплодував би” такому рішенню Байдена.
Коли замість нього прибула Гарріс, її зустріч із Зеленським була пронизана такою ж формальністю, як і їхні попередні контакти. Обидва лідери сиділи за столом один навпроти одного, коли журналістів запросили до їхньої переговорної кімнати на альпійському курорті. Зеленський зачитав заздалегідь підготовлену промову, подякувавши президенту Байдену і Конгресу США за підтримку. “Путін намагається збільшити масштаби війни і зробити її більш кривавою, – сказав він. “Але разом з Америкою і всіма нашими партнерами ми захищаємо життя наших людей”.
У відповідь Гарріс зазначила, що це була її шоста зустріч з президентом України з моменту початку повномасштабного вторгнення. “Не остання”, – з посмішкою відповів Зеленський. “І, сподіваюся, наступна відбудеться в кращі часи”, – додала Гарріс.
