БРЮССЕЛЬ – Наступним керівником НАТО стане політичний діяч, який сказав “ні” Дональду Трампу.
Члени Організації Північноатлантичного договору в середу затвердили прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте на посаді голови альянсу, до якого входять 32 країни. Він займе дану посаду після того, як 30 вересня закінчиться термін повноважень нинішнього Генерального секретаря Єнса Столтенберга.
Це рішення, ухвалене на кілька місяців пізніше, ніж сподівалися багато членів Альянсу, розв’яже внутрішній конфлікт лише за два тижні до того, як союзники зберуться у Вашингтоні на щорічний саміт, який, як вони сподіваються, слугуватиме демонстрацією єдності і сили. Деякі посадовці НАТО занепокоєні тим, що тривала боротьба за лідерство може підірвати згуртованість і затьмарити іншу роботу, особливо пов’язану з реагуванням на дії Росії.
“Це завжди було питанням “коли”, а не “чи” буде це. Тому добре, що це зроблено”, – сказав колишній посол США в НАТО Іво Далдер. За його словами, оскільки час національних лідерів на саміті – дорогоцінний, “ви намагаєтесь встигнути зробити якомога більше раніше, щоб вирішити складні питання, з якими можуть впоратися лише лідери”.
Тепер НАТО може планувати поступовий перехід від десятирічного перебування Столтенберга на посаді. Члени Альянсу продовжували його початковий чотирирічний термін чотири рази, спочатку для забезпечення спадкоємності на тлі зростання напруженості у відносинах з Росією, а нещодавно через те, що не змогли дійти згоди щодо його заміни.
“Я знаю, що залишаю НАТО в надійних руках”, – сказав Столтенберг.
Рютте сказав, що для нього це призначення велика честь. Він сказав, що НАТО “є і буде наріжним каменем нашої колективної безпеки”.
Рютте очолить організацію, яка значно зросла – в тому числі завдяки нещодавньому приєднанню Швеції і Фінляндії – і трансформувалася за останні роки через вторгнення Росії в Україну, що розпочалися в 2014 році. Після повномасштабного вторгнення Москви в 2022 році НАТО повністю змінила свою організаційну структуру і бойові плани, відродивши підходи часів холодної війни до коаліційних бойових дій, які були забуті і замінені на експедиційні операції в Афганістані і на Балканах.
Зараз перед НАТО стоїть завдання зміцнити свої сили і впоратися зі смертоносною війною на своєму східному кордоні, а також із подальшою підтримкою з боку США, якщо Трамп переможе у президентських перегонах в листопаді.
Трамп неодноразово критикував НАТО і звинувачував європейських членів Альянсу в тому, що вони витрачають недостатньо коштів на оборону і власну безпеку. Інші президенти США протягом останніх десятиліть виступали з такими ж заявами, але Трамп висловився більш різко і натякнув, що може вивести США з НАТО, якщо європейці не зроблять крок назустріч.
За час президентства Трампа європейські витрати зросли. Хоча це відбулося більше через вторгнення Росії в Україну та загрозу для Європи, ніж через заяви Трампа. Цього року вперше понад дві третини країн-членів НАТО досягнуть цільового показника Альянсу, витрачаючи на оборону щонайменше 2% валового внутрішнього продукту. Це факт, про який адміністрація Байдена заявила напередодні саміту, що відбудеться за тиждень до національного з’їзду Республіканської партії.
Рютте, який відверто виступає за підтримку України і проти Росії, очолив кампанію зі збільшення військових витрат Нідерландів. Очікується, що цього року витрати сягнуть 2,05% ВВП порівняно з 1,66% минулого року, згідно з даними НАТО, оприлюдненими минулого тижня.
Рютте є одним з європейських лідерів, які вже довго перебувають на свої посадах. Він займає свій пост з 2010 року і протягом цього часу переміг на трьох наступних виборах та очолював різноманітні коаліції.
“Він є будівельником консенсусу, а це, перш за все, робота генерального секретаря, який має право переконувати і керувати альянсом, а не голосувати”, – сказав Даалдер, який народився в Нідерландах і розмовляє голландською мовою.
Рютте відіграв центральну роль у минулорічному рішенні уряду Нідерландів із блокування експорту до Китаю деяких систем електронної літографії, необхідних для виробництва сучасних мікропроцесорів, для виробника мікросхем ASML. Часткове відкликання ліцензії стало наслідком американських експортних обмежень і сильного тиску з боку адміністрації Байдена.
Китай, який викликає дедалі більше занепокоєння в НАТО з точки зору безпеки, є одним з небагатьох питань зовнішньої політики, стосовно якого позиції президентів Байдена і Трампа приблизно збігаються. Тому незалежно від того, хто очолить Білий дім наступного року, питання відносин з Пекіном буде важливим для Рютте.
Рютте був прем’єр-міністром за часів президентства Трампа і зустрічався з ним кілька разів. Це означає, що в разі обрання Трампа президентом, головнокомандувач НАТО буде певною мірою знайомий з лідером найбільшого і найпотужнішого члена Альянсу.
У 2018 році в Білому домі під час виступу перед журналістами Рютте прямо висловив заперечення Трампу з приводу трансатлантичної торгівлі, на що мало хто з іноземних політиків наважувався.
Спокійно сидячи поруч із Трампом, Рютте слухав, як президент пояснював журналістам, що торговельна угода з Європейським Союзом була б хорошою, але не укладення угоди також було б позитивним.
“Ні, – сказав Рютте з тихим сміхом. “Це не позитив. Ми повинні щось придумати”.
Нещодавно Рютте також підтримав заклики Трампа до Європи, пов’язані з тим, щоб витрачати більше коштів на оборону. На початку цього року він сказав в інтерв’ю Bloomberg Television, що Трамп “був абсолютно правим, коли змушував нас виконувати зобов’язання щодо 2%”.
Рютте довів свою майстерність в управлінні коаліційними урядами, змістивши політику своєї партії і уряду вправо під час міграційної кризи в Європі, зберігаючи стабільність економіки під час фінансової кризи і зумівши протягом десятиліття не допускати голландських ультраправих до влади.
Поступово він став настільки компетентним у європейській політиці, що допоміг утримати витрати Брюсселя під контролем. Крім того, працюючи з іншими лідерами ЄС, він уклав важливі угоди, включаючи пакт з Туреччиною про недопуск мігрантів до блоку і створення фонду відновлення після коронавірусу у розмірі 800 мільярдів доларів, який підтримував економіку ЄС під час пандемії.
Критики звинувачують Рютте в сильному опортунізмі, тоді як прихильники бачать в ньому прагматичного укладача угод.
Рютте багато спілкується із ЗМІ та використовує крилаті фрази. Його коментарі часто потрапляють до заголовків. Одного разу він сказав прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану, що якщо йому не подобаються права ЛГБТК, він може вивести Угорщину з ЄС.
Неодружений, бездітний трудоголік, Рютте цурається особистого життя і, за словами помічників, відпочиває, граючи на фортепіано і відвідуючи оперу. Він вже давно їздить на роботу на велосипеді – звичка, від якої йому, можливо, доведеться відмовитися в світі НАТО, що дбає про безпеку під час війни в Європі.
Коли нідерландська ультраправа партія Герта Вілдерса здобула перемогу на виборах у листопаді минулого року, після того, як Рютте вже оголосив, що йде у відставку, зросли побоювання, що нідерландська підтримка України зменшиться.
Рютте, який має налагоджені стосунки з президентом України Володимиром Зеленським, намагався зменшити ці побоювання, нещодавно вказавши на коаліційну програму нового правого уряду, щоб довести, що не буде ніякого відходу від його зовнішньополітичної спадщини.
“Щодо Європи, НАТО, України нічого не зміниться. Це точно”, – сказав він на нещодавньому засіданні ЄС.
Рютте став четвертим нідерландським генеральним секретарем за 75-річну історію Альянсу, що є рекордом серед країн-членів. Він є першим генеральним секретарем з Нідерландів, який також обіймав посаду прем’єр-міністра, що дає йому цінний досвід роботи на світовій арені. І норвежець Столтенберг, і його попередник, датчанин Андерс Фог Расмуссен, були колишніми прем’єр-міністрами. Дана тенденція демонструє відхід від колишніх міністрів оборони або закордонних справ на найвищих посадах в НАТО.
За словами людей, знайомих з думкою Байдена, минулого року президент США хотів, щоб Рютте зайняв цю посаду, але Рютте неодноразово заявляв, що не хоче її займати. Ситуація змінилася через кілька місяців після липня минулого року, коли розпалася очолювана ним правляча коаліція.
