Протягом 27 місяців війни президент Байден послідовно чинив опір вимозі прийняти Україну до НАТО, будучи переконаним, що це може швидко призвести до того, що американські війська будуть відправлені безпосередньо для участі в бойових дії з росіянами.
Тому в четвер він зробив альтернативні кроки, покликані продемонструвати президенту Росії Володимиру Путіну, що Сполучені Штати та їхні союзники не мають наміру пакувати речі і йти геть.
Він підписав 10-річний пакт про безпеку з президентом України Володимиром Зеленським, який пан Байден представив як такий, що гарантує постачання зброї, підтримку в розвідці, поради і технології, необхідні для перемоги у війні, що йде та для запобігання початку нового конфлікту.
Він також заявив, що Сполучені Штати візьмуть на себе ініціативу щодо надання Україні кредиту в розмірі 50 мільярдів доларів на відбудову зруйнованих портів і електростанцій, а також на закупівлю зброї. Гроші будуть повернуті з відсотків, отриманих від активів на суму 300 мільярдів доларів, які пан Путін з незрозумілих причин залишив у західних фінансових установах перед своїм вторгненням у лютому 2022 року.
“Наша мета – зміцнити надійну обороноздатність і спроможність України до стримування Росії в довгостроковій перспективі”, – сказав пан Байден через кілька хвилин після підписання угоди з паном Зеленським на південно-західному узбережжі Італії, де “Група семи” лідерів промислово розвинених країн відкрила свою щорічну конференцію.
“Ми не відступаємо”, – додав він, попередивши Путіна, що “він не дочекається, що ми припинимо підтримку”.
Пан Зеленський щиро подякував пану Байдену, навіть попри те, що пакт про безпеку та кредит були далеко не тим, чого він хотів у цей серйозний момент війни. Пан Зеленський не приховував, що важко зосередитися на довгострокових перспективах України, коли він постійно займається тим, щоб вижити в короткостроковій перспективі перед загрозою невпинного, хоч і поступового, російського наступу.
Але ще більше занепокоєння для Європи та українського лідера, який дедалі більше опиняється у скрутному становищі, викликає те, що самі домовленості можуть не пережити результатів виборів в Америці і нещодавніх виборів в Європі.
Пакт про безпеку, заснований на аналогічних десятирічних зобов’язаннях перед Ізраїлем, не містить пункти про фінансування – лише зобов’язання США працювати з Конгресом, щоб забезпечити десятки мільярдів доларів, які будуть потрібні. Це, скоріш за все, означає ще одну болісну битву на Капітолійському пагорбі, де переважна більшість республіканців у Конгресі протягом кількох місяців виступала проти виділення коштів і закупівлі озброєнь до того, як фінансування України було схвалено в квітні.
Але найбільше пана Зеленського турбує те, що пан Байден, з яким його стосунки часто були суперечливими, міг бути присутнім останньому для себе саміті “Великої сімки”. А в угоді про безпеку, яку вони підписали дрібним шрифтом, прописаний таких пункт: “Будь-яка зі сторін може припинити дію цієї Угоди, направивши письмове повідомлення дипломатичними каналами”, яке “набуває чинності через 6 місяців після його відправки”.
Саме такою лазівкою скористався колишній президент Дональд Трамп у ядерній угоді з Іраном, від якої він відмовився у 2018 році. Пан Трамп не приховував свого презирства до України та бажання позбавити Сполучені Штати від величезних фінансових зобов’язань перед нею. Натомість він наполягав на тому, що може закінчити війну за 24 години – ймовірно, сказавши Путіну, що він може залишити собі територію, яку він вже захопив.
“Це угода, яка відбулася якраз тоді, коли треба”, – сказав Сет Г. Джонс, директор проекту “Транснаціональні загрози” Центру стратегічних і міжнародних досліджень, відомого дослідницького інституту у Вашингтоні, який щойно повернувся після візиту до України. “З одного боку, це корисний крок для встановлення довгострокових відносин з Україною. З іншого боку, він дуже далекий від того, чого насправді прагнуть українці: реального членства в НАТО”, яке, на відміну від папірця, який обидва чоловіки підписали з таким натхненням, важко відкликати.
Кредит у розмірі 50 мільярдів доларів, якщо він буде наданий цього року, майбутньому президенту буде ще важче скасувати. І гроші надходять якраз вчасно: Бюджетна ситуація в Україні настільки складна, що вона була змушена виставити на продаж деякі державні активи.
Міністр фінансів Джанет Л. Єллен, архітектор кредитного плану, який залишає основну суму активів Росії недоторканою, але використовує зароблені з її допомогою відсотки, заявила на заході в Нью-Йорку в четвер, що це продемонструвало пану Путіну, що союзники України “повністю об’єднані”.
“Ми маємо намір надати Україні ресурси, необхідні їй для ведення ефективної війни проти Росії і для підтримки її прямих бюджетних потреб, і ми збираємося надати дуже значну частину ресурсів”, – сказала вона.
“Це перший транш, і якщо буде потрібно, за ним буде більше, – сказала пані Єллен. “У певному сенсі, ми змушуємо Росію заплатити за шкоду, яку вона завдала”.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила в четвер, що всі члени “Групи 7” візьмуть участь у наданні кредиту, а Європейський Союз може надати до половини цієї суми, повідомив високопоставлений європейський чиновник. А Вашингтон покриє різницю.
Але надання кредиту – це перегони з часом і руйнівним потенціалом Росії.
Перші два роки війни вважалося, що час грає на боці України – що Путіну доведеться відступити, якщо війна затягнеться надовго. Зараз уже ніхто не впевнений, що це так.
До недавніх днів здавалося, що росіяни місяцями мали перевагу в темпі просування – хоча зараз він сповільнився після того, як пан Байден, змінивши свою позицію, дозволив Україні обстрілювати російську сторону кордону біля Харківської області зі зброї, наданої США. Пан Байден і його помічники назвали це кроком “здорового глузду”, який позбавив Путіна можливості нападати на Україну, не боючись при цьому відплати.
Розворот також був викликаний побоюванням, що в українського лідера закінчуються ресурси. Йому явно не вистачає військ і засобів протиповітряної оборони. Можливо, йому бракує часу.
Нинішнє нестабільне становище України помітно відрізняється від того, яким воно було за кілька місяців до початку війни у 2022 році, коли здавалося, що російська армія розвалюється. У 2023 році була надія, що український “контрнаступ” витіснить московські війська з країни. Він провалився.
У четвер, попри всі розмови про те, що війна триватиме “стільки, скільки буде потрібно”, було мало дискусій, принаймні в межах досяжності репортерів, про те, як може виглядати реалістичний ендшпіль. У новій угоді про безпеку йдеться про “справедливий і тривалий мир”, але не визначено, що це означає, і що станеться, якщо справедливий мир буде суперечити тривалому.
Пан Путін також, схоже, має надзвичайно високу толерантність до болю – або, принаймні, до страждань своїх військ.
У травні в середньому понад 1000 російських солдатів гинули або отримували поранення щодня, заявили в четвер високопоставлені військові чиновники НАТО і західних країн. Українські війська все більше посилюють наступальні операції, оскільки все більше західної військової допомоги нарешті надходить на поле бою, після місяців затримки.
Один західний військовий чиновник заявив, що наступ Росії на північно-східне місто Харків “досягнув кульмінації” і продовження наступу в найближчому майбутньому не очікується, і що українські удари по артилерійських базах на території Росії починають послаблювати її атаки.
Але високопоставлений чиновник НАТО, який надав оцінку на брифінгу, сказав, що Росія, як очікується, “здійснить досить значний наступ” найближчими тижнями, і ймовірно, дасть криваву відсіч будь-яким відновленим військовим можливостям України. І Росія, за словами чиновника, не бажає нічого кращого, ніж зіпсувати святкування 75-ї річниці НАТО у Вашингтоні наступного місяця.
“Ніхто з нас не повинен тішити себе ілюзіями, що це буде легке літо”, – сказав урядовець.
Лише переживши його, а також майбутні вибори, Байден і Зеленський зможуть спільно подумати про те, яким може бути довгострокове майбутнє України. В іншому випадку, всі ставки зроблені, в тому числі й на те, як довго триватиме партнерство, про яке вони домовилися в четвер.
