Офіційні переговори України та Молдови про вступ до Європейського Союзу розпочалися у вівторок, що є знаковим моментом для двох колишніх країн радянського блоку. Дана подія знаменує початок тривалого і затяжного процесу.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн написала у своєму пості на X: “Вітаю Молдову та Україну з початком переговорів про вступ. Це дуже хороша новина для народів України, Молдови та всього Європейського Союзу. Шлях попереду буде складним, але сповненим можливостей”.
Обидві країни вперше подали заявки на вступ до ЄС у 2022 році, невдовзі після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Хоча блок всебічно підтримує Україну і надав їй понад 100 мільярдів доларів, згідно з даними ЄС, шлях до вступу в ЄС для обох країн буде далеко не гладким.
Угорщина, головний союзник Росії в ЄС, зволікає з вирішенням низки питань, що стосуються України, включаючи військову та фінансову допомогу. У грудні минулого року прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що заблокує заявку Києва про початок переговорів щодо вступ до ЄС. Згодом він відмовився від своїх слів, однак Орбан матиме ще багато можливостей, щоб розчарувати Україну.
Шлях до членства в ЄС вимагає від кандидата відповідності ряду критеріїв, перед перходом до основних розділів переговорів, відомих як глави acquis, що охоплюють низку питань, від економічних стандартів до верховенства права. Всього існує 35 розділів, кожен з яких має бути погоджений всіма сторонами переговорів, включаючи 27 країн-членів ЄС. Очікується, що процес від початку переговорів до закриття всіх 35 розділів займе більше десяти років як для Молдови, так і для України.
Крім того, жодна з країн ще не виконала критерії, необхідні для того, щоб досягти цього етапу переговорів. Виконання критеріїв є особливо складним процесом для України, оскільки практично неможливо відповідати необхідним стандартам, потерпаючи від вторгнення і перебуваючи в стані війни.
Молдова також має внутрішні труднощі: самопроголошена молдавська незалежна республіка Придністров’я прагне до союзу з Росією, в той час як решта країни рухається до Європи. Придністров’я все ще визнається на міжнародному рівні як частина Молдови, але не виключено, що дехто вбачає в цьому причину того, що країна не може приєднатися до ЄС, поки це питання не буде вирішене.
Окрім практичних і технічних суперечок, існує також політичний вимір, який, ймовірно, ускладнить переговори. Розширення блоку на схід матиме наслідки для решти країн-членів ЄС. Цілком ймовірно, що і Україна, і Молдова стануть чистими реципієнтами бюджету ЄС. Це ускладнює ситуацію для всіх існуючих країн ЄС, оскільки їхні витрати зростуть, а їхня загальна частка в бюджеті зменшиться.
Це також матиме наслідки для промисловості. Україна, наприклад, вже зіткнулася з проблемами у відносинах з європейськими партнерами через свою сільськогосподарську галузь. Польща, одна з найбільш послідовних партнерів України в підтримці її військових дій, тимчасово заборонила Україні експортувати зерно в країну, оскільки це завдавало шкоди польським фермерам. Конфлікт загострився, і Польща призупинила військову підтримку України.
Можливо, більш важливим є те, що прийняття України та Молдови до блоку означатиме появу близько 40 мільйонів нових громадян ЄС зі Східної Європи. Це означає надання свободи пересування в межах блоку багатьом людям, які, можливо, захочуть втекти з території, яка донедавна була зоною бойових дій.
Це також змістило б баланс сил всередині ЄС далі на схід. Хоча не існує жорстких правил щодо того, які країни-члени повинні дотримуватися єдиної позиції з певних питань, загалом можна стверджувати, що східні країни мають відмінні політичні погляди від південних і західноєвропейських країн.
Це може означати, що деякі з існуючих країн-членів ЄС будуть сповільнювати і зривати процес, якщо не будуть надані певні гарантії, що захищатимуть їхні привілейовані позиції в рамках блоку.
Початок переговорів є важливим моментом для тих, хто сподівається приєднатися до блоку, оскільки це дозволить їм ще більше відійти від російського впливу і опинитися в європейському середовищі. Але в дійсності ці перші переговори мають здебільшого символічний характер, і попереду ще довгий шлях до того, щоб будь-яка з країн стала повноправним членом ЄС.
