Стратегію президента Володимира Путіна з перемоги над Україною можна описати одним показовим моментом у його лютневому інтерв’ю колишньому телеведучому Такеру Карлсону. Говорячи про можливість збільшення допомоги США Україні, російський лідер запитав американців: “Вам що, більше немає чим зайнятися?”.
Після кількох насичених тижнів для американської політики пан Путін, здається, як ніколи близький до того, щоб отримати відповідь, яку він шукає.
Президент Байден, найважливіший союзник України, охоплений найбільшою політичною кризою за весь час свого перебування на посаді, а колеги-демократи закликають його знятися з президентських перегонів. Колишній президент Дональд Трамп, який є лідером згідно з опитуваннями, обрав собі віце-президентом одного з найбільших критиків американської допомоги Києву.
А на Національному з’їзді республіканців у четвер увечері пан Трамп підтвердив свою обіцянку припинити бойові дії і звернувся до пана Путіна з попередженням про “Третю світову війну”.
Загалом, вектор американської зовнішньої політики може бути наближеним до очікувань Путіна. Це вектор, спрямований всередину Америки, яка дбає про Україну набагато менше, ніж росіяни, що робить лише питанням часу той момент, коли Вашингтон покине Київ, як за словами критиків, покинув Афганістан у 2021 році.
У Москві аналітики вивчають американські опитування та новини, а державне телебачення та прокремлівські блоги активно обговорюють призначення паном Трампом сенатора Джей-Ді Венса своїм віце-президентом. Дмитро Тренін, колишній керівник Московського центру Карнегі, заявив, що він зробив висновок з опитувань, який полягає в тому, що “всі зовнішні проблеми” є найменш важливими в списку пріоритетів для американських виборців.
“Стратегічні розрахунки Путіна ґрунтуються на тому, що в якийсь момент американці втомляться”, – сказав пан Тренін, який зараз викладає в московському університеті, і назвав військові цілі Росії “абсолютно адекватними”.
Опитування показують, що хоча більшість американців виступають за продовження чи збільшення підтримки України в її боротьбі з Росією, вони не розглядають це як ключову виборчу вимогу.
У той час як в квітні 50 відсотків дорослого американського населення заявили, що обмеження російського впливу має бути головним зовнішньополітичним пріоритетом, лише 23 відсотки сказали те ж саме про підтримку України. А коли організація YouGov опитала американців у червні стосовно 28 напрямків політики, запропонованих паном Байденом, то найменш популярною – з 30 відсотками підтримки – виявилася “10-річна військова підтримка України з боку США в її війні з Росією “.
Пан Путін, з іншого боку, стверджує, що він переслідує історичну справедливість: Україна є законною частиною Росії, заявив він, називаючи своє вторгнення частиною екзистенційного конфлікту із Заходом.
Протягом багатьох років він формував свою зовнішню політику на основі ідеї про те, що Америкою керує агресивна антиросійська еліта, яка прагне світової гегемонії, а не захисту інтересів американської громадськості – і що Росія може пересилити цю еліту.
Ставки в цій грі ще ніколи не були такими високими, як зараз, коли Путін готовий іти на величезні людські та матеріальні втрати, щоб третій рік вести війну в Україні. Аналітики вважають, що Путін розраховує на те, що зрештою Захід на чолі з США припинить озброювати Україну і підштовхне її лідерів до перемир’я на вигідних для Росії умовах.
“У вас є проблеми на кордоні, проблеми з міграцією, проблеми з державним боргом, – сказав пан Путін пану Карлсону в лютому. “Чи не краще було б провести переговори з Росією?”
Той факт, що Путін обрав Карлсона для свого першого інтерв’ю американському ЗМІ з 2021 року, сам по собі є показовим. Колишній ведучий Fox News, який часто повторює тези Путіна, що стосуються України, є провідною фігурою серед електорату Трампа, яких Москва вважає своїми прихильниками.
У четвер в своєму виступі на з’їзді республіканців пан Карлсон заявив, що американські війська повинні атакувати шляхи постачання наркотиків до США, а не підтримувати Україну.
“Ви не побачите, щоб наш головнокомандувач пропонував використовувати наші збройні сили для захисту нашої країни або життя її громадян”, – сказав пан Карлсон. “Ні, це для України”.
Але, схоже, Путіну ще рано святкувати. Його розрахунки щодо американської політики неодноразово виявлялися хибними.
Кремль зробив ставку на обрання пана Трампа у 2016 році, щоб побачити, як він постачає зброю в Україну і посилює санкції проти Росії. У 2022 році, коли Путін напав на Україну, Росія була настільки приголомшена жорсткою реакцією Заходу, що не встигла вивести сотні мільярдів доларів російського Центрального банку в безпечне місце. В результаті вони були заморожені в Європі та США.
Російські чиновники і пов’язані з Кремлем експерти зараз є набагато обережнішими, ніж у 2016 році, коли говорять про потенційне переобрання Трампа як про перемогу для Росії. У середу Дмитро Пєсков, речник Кремля, заявив журналістам, що “за Трампа не було численних позитивних змін для Росії”.
Цього разу пан Путін заявив, що віддав би перевагу перемозі пана Байдена, посилаючись на його досвід і передбачувану поведінку. Не було зрозуміло, чи була ця підтримка щирою, особливо враховуючи, що підтримка з боку Путіна може зашкодити рейтингу кандидата на виборах.
“На перший термін президентства Трампа було багато надій, – сказав Іван Тимофєєв, генеральний директор Російської ради з міжнародних справ, дослідницької групи, близької до російського уряду. “Але навіть тоді Трамп не зміг покращити відносини”.
Пан Тимофєєв відіграв певну роль у цій драмі. У 2016 році його повідомлення про можливі зустрічі між представниками виборчого штабу Трампа та російськими урядовцями стали об’єктом розслідування Роберта С. Мюллера III. Він був прокурором, який розслідував російське втручання у президентські вибори.
Розслідування Мюллера було сприйняте в Росії як свідчення існування американської “великої держави”, яка ніколи не прийме лідера, що прагне поліпшити відносини з Москвою, навіть якщо він був обраний після обіцянки зробити це. Пан Трамп використовував схожі аргументи.
За словами пана Тимофєєва, жахливий стан американо-російських відносин не залежить від політичних обставин. “Відносини погані, і вони поступово погіршуються, – додав він. “Я не знаю, що може змінити ситуацію”.
Дійсно, деякі росіяни помітили, що ні Україна, ні Росія останнім часом не згадуються під час президентської кампанії в США. У середу пан Венс, попри все своє негативне ставлення до допомоги Україні, не згадав про війну під час виступу в прайм-тайм.
Пан Трамп у своїй промові в четвер не назвав жодних подробиць стосовно того, як він покладе край “жахливій війні Росії та України”. Але він сказав, що світ “стоїть на порозі Третьої світової війни”, повторивши застереження Путіна про те, що війна в Україні переростає у військовий конфлікт між Росією і НАТО.
У Росії багато хто говорить, що американці не приділяють достатньої уваги цим застереженням.
“В Америці говорять про Росію набагато менше, ніж у Росії про Америку, – сказала Катерина Мур, експертка з російсько-американських питань, що проживає у Вашингтоні. “І в Росії, звичайно, дуже хотіли б, щоб Росія була більш цікавою для Америки”.
Останнім часом пані Мур часто прокидається о 3-4 годині ночі, щоб взяти участь у ток-шоу на російському державному телебаченні в якості експерта з питань американської політики.
У цих передачах замовчуються численні проблеми, які має Росія – перегріта економіка, колосальні втрати на війні і система, в якій влада сконцентрована в руках однієї людини. Натомість вони детально обговорюють американську політичну систему, яку і ведучі, і гості описують як нестабільну і зруйновану.
Американські політики “не мають 20-річного досвіду, який є у Путіна”, – сказала пані Мур. “Він багато чого бачив”.
