ФРАНКФУРТ, Німеччина (AP) – Союзники України борються за те, як витиснути якомога більше гкоштів із заморожених російських активів для підтримки військових зусиль Києва, і ця дискусія стає все більш нагальною, оскільки Росія завойовує території на полі бою, а перспективи державних фінансів України виглядають все більш хиткими.
Що робити з резервами російського центрального банку, замороженими у відповідь на вторгнення в Україну, є головним питанням порядку денного зустрічі фінансових чиновників з Групи семи багатих демократій, яка відбудеться з четверга по суботу в Стрезі, Італія, на березі мальовничого озера Лаго-Маджоре.
Проблема: Україна та багато її прихильників закликали до конфіскації 260 мільярдів доларів російських активів, заморожених за межами країни після вторгнення 24 лютого 2022 року. Але європейські чиновники чинять опір, посилаючись на проблеми правової та фінансової стабільності. А більшість заморожених активів знаходяться в Європі.
Європейський план просто використовувати відсотки з російських коштів забезпечив би лише невелику кількість грошей щороку – близько 2,5-3 мільярдів доларів за нинішніми відсотковими ставками. Це ледве задовольнить місячні потреби українського уряду у фінансуванні.
Чиновники Казначейства США та інші економісти пропонують способи для того, щоб перетворити цей щорічний мінімум на значно більшу суму авансу. Це можна зробити за допомогою облігацій, які будуть погашатися за рахунок майбутніх процентних доходів, що дасть Україні гроші негайно. У суботу міністри зустрічаються з міністром фінансів України Сергієм Марченком.
“Забезпечення позиції України в середньостроковій і довгостроковій перспективі вимагає розблокування вартості іммобілізованих російських суверенних активів”, – заявила міністр фінансів США Джанет Єллен на прес-конференції в четвер у Стрезі. “Ми підтримуємо рішення ЄС використати несподівані прибутки від цих активів, але ми також повинні продовжувати нашу колективну роботу над більш амбітними варіантами”.
Вона сказала, що 50 мільярдів доларів “згадувалися як можлива сума, яку можна було б отримати” від активів, але конкретний підхід все ще обговорюється.
Дебати щодо російських активів пожвавилися після того, як президент Джо Байден у квітні підписав закон “Про відновлення економічного процвітання та можливостей для українців”, який дозволив адміністрації заарештувати російські державні активи, розташовані в США, на суму близько 5 млрд доларів. Закон був включений до пакету допомоги США Україні та іншим країнам, який включає близько 61 млрд доларів на оборону України.
На що саме будуть витрачені доходи від російських активів, залишається відкритим питанням, але одним з ключових напрямків є державний бюджет Києва. Україна витрачає майже всі свої податкові надходження на армію і потребує ще 40 мільярдів доларів на рік, щоб продовжувати виплачувати пенсії людям похилого віку і зарплати лікарям, медсестрам і вчителям – клей, який тримає суспільство разом у важких умовах воєнного часу. Підтримка союзників і кредит Міжнародного валютного фонду в розмірі 15,4 мільярда доларів спочатку вважалися такими, що забезпечать бюджет на чотири роки, але перспективи тривалого конфлікту затьмарили цю картину.
Україна залежить від своїх союзників у отриманні цих грошей, оскільки війна утримує уряд від доступу до запозичень на міжнародному ринку облігацій. Альтернативою було б друкування грошей у центральному банку, що може призвести до гіперінфляції.
Завдяки підтримці ЄС та пакету допомоги США, ухваленому після місяців затримок, цьогорічний бюджет “виглядає пристойно з точки зору бюджетного фінансування”, але “наступний рік буде набагато складнішим”, – сказав Бенджамін Хільгеншток, старший економіст Інституту Київської школи економіки.
Міністри намагатимуться досягти консенсусу напередодні саміту національних лідерів G7, який відбудеться 13-15 червня в Італії.
Єллен також підніме питання про масштабне виробництво технологій зеленої енергетики в Китаї, яке підтримується державою, і яке США вважають загрозою світовій економіці. Минуло трохи більше місяця відтоді, як вона відвідала Китай, щоб обговорити зі своїми колегами в Гуанчжоу і Пекіні масові субсидії для виробництва електромобілів, акумуляторів, обладнання для сонячної енергетики та інших продуктів.
Відтоді США запровадили нові значні тарифи на електромобілі, напівпровідники, сонячне обладнання та медичні товари, що імпортуються з Китаю. Серед них – 100% тариф на електромобілі китайського виробництва, покликаний захистити американську економіку від дешевого китайського імпорту.
Єллен заявила, що надлишкові китайські потужності є проблемою не лише для США, але й для інших країн G7 та країн, що розвиваються. За її словами, це пов’язано з тим, що продаж Китаєм товарів за низькими цінами загрожує існуванню конкуруючих компаній по всьому світу. “Ми не хочемо повністю залежати від Китаю як постачальника цих товарів, – сказала вона.
“Ми повинні бути разом і надіслати єдиний сигнал Китаю, щоб він зрозумів, що це не лише одна країна, яка так вважає, і що вони стикаються зі стіною опозиції до стратегії, яку вони реалізують”.
За словами Єллен, міністри фінансів також обговорять питання гуманітарної допомоги для Гази, і вона закликатиме уряди інших країн-членів приєднатися до посилення санкцій проти Ірану через підтримку ним терористичних угруповань.
G7 збирається щорічно для координації економічної політики та обговорення інших питань, включаючи безпеку та енергетику. Її членами є Канада, Франція, Німеччина, Італія, Канада, Великобританія, США, Франція та Японія. Представники Європейського Союзу також беруть участь, але ЄС не є однією з ротаційних голів.
