БРЮССЕЛЬ – Угорщина в понеділок заявила, що звернулася до Європейського Союзу з проханням вжити заходів проти України через введення нею часткової заборони на експорт російської нафти. Угорщина стверджує, що цей крок ставить під загрозу енергетичну безпеку Будапешта.
Минулого місяця Київ запровадив санкції, які заблокували транзит трубопровідної нафти до Центральної Європи. Дану сировину продає “Лукойл”, найбільша приватна нафтова компанія Москви. Санкції викликали у Будапешта занепокоєння стосовно дефіциту поставок. 70 відсотків нафти, що імпортується Угорщиною, надходить із Росії, а “Лукойл” постачає половину цих об’ємів.
“Рішення України сильно загрожує стабільності поставок в Угорщину”, – заявив у понеділок міністр закордонних справ країни Петер Сіярто на зустрічі послів країн ЄС у Брюсселі. “Це неприйнятний крок з боку України, країни, яка хоче бути членом Європейського Союзу, і одним своїм рішенням ставить під загрозу постачання нафти…”.
Сіярто заявив, що цей крок Києва “явно порушує” Угоду про асоціацію між ЄС та Україною від 2014 року. За його словами, Угорщина та Словаччина, яку також торкнулася заборона, розпочали переговори з Європейською комісією, що є передумовою для судових позовів.
Україна стверджує, що через більш ніж два роки після початку повномасштабного вторгнення вона просто намагається перекрити ключове джерело надходжень до російської військової скарбниці. За оцінками, Москва заробила 180 мільярдів доларів від експорту нафти минулого року. Міністерство енергетики країни відмовилося від коментарів.
Ескалація дипломатичної суперечки відбувається на тлі того, що відносини між Україною та Угорщиною досягли критичної межі. Минулого тижня Київ розкритикував угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана через зустріч з російським президентом Володимиром Путіним в рамках самопроголошеної “миротворчої місії”.
Крім того даний крок України викликав негативну реакцію у Словаччині, яка у постачанні нафти значною мірою залежить від Москви. Хоча найбільший нафтопереробний завод Будапешта вже знайшов альтернативні джерела постачання, українські санкції викликали негативну реакцію у прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо.
“Словаччина не збирається бути заручником українсько-російських відносин”, – заявив він у суботу після телефонної розмови з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем. Заборона означає, що головний нафтопереробний завод “Словнафта” “отримає на 40% менше нафти, ніж йому потрібно”, сказав Фіцо. Він також додав, що це зменшить експорт словацького палива в Україну, який становить 10% від об’ємів українського споживання.
Після вторгнення Москви в Україну ЄС заборонив імпорт російської нафти, що надходить до блоку морським шляхом. Однак дозволив країнам, що не мають виходу до моря, таким як Угорщина, Словаччина і Чехія, продовжувати отримувати нафту через російсько-європейський трубопровід “Дружба”, поки вони не знайдуть альтернативного рішення.
Але Будапешт не намагався знайти інші варіанти, вважає Ісаак Леві, аналітик “Центру досліджень енергетики та чистого повітря”. Крім того Угорщина розлютила Україну тим, що призупинила санкції ЄС проти Росії і перешкоджала спробам Києва приєднатися до блоку.
“Причина, через яку ЄС зробив виняток для Угорщини, полягала в тому, щоб дати їй час зменшити свою залежність від російської нафти, – сказав Леві. “Але якщо подивитися на дані, то починаючи з 2021 року Угорщина збільшила імпорт нафти з Росії через цей трубопровід більш ніж на 50 відсотків”.
“Вони повинні були передбачити той факт, що ЄС має намір скасувати дозвіл, який дозволяє їм продовжувати купувати російську нафту. І це повинно було бути чимось, що вони планували… тому що, як ми бачимо, це реальний ризик для їхньої енергетичної безпеки”, – додав Леві.
Міністерство закордонних справ Угорщини та Європейська комісія не відповіли на запити POLITICO щодо коментарів. Міністерство економіки Словаччини відмовилося від коментарів.
