На чолі з Великою Британією дедалі більше союзників України дозволяють використовувати на російській території зброю, яку вони надали Україні. Це дає Києву потенційну перевагу на полі бою в надії призупинити наступ Росії на Харків.
Менш драматичним, але не менш важливим є той факт, що Україна також набирає обертів в інших напрямках, які можуть дозволити їй захистити свою незалежність, досягти сприятливого результату у війні і розпочати програму відновлення, яка міцно пов’яже її з євроатлантичною спільнотою.
Загалом західні союзники нарешті виконують свою обіцянку підтримувати Україну “стільки, скільки буде потрібно”, надаючи Києву значну економічну допомогу, зброю, свободу командування на полі бою та укладаючи безпекові угоди. Перспективи України зараз виглядають краще, ніж на початку 2023 року – перспективи, які, ймовірно, отримають подальший імпульс після Конференції з питань відновлення України, що відбулася цього тижня в Берліні.
Досі вміла економічна політика України підтримувала макроекономічну та фінансову стабільність в країні, незважаючи на наслідки війни. Після падіння на 29,1% у 2022 році економіка України зросла на 5% у 2023 році – швидше, ніж всі інші великі європейські економіки – крім того очікується сильне зростання протягом наступних трьох і більше років. Більше того, підтримуючи свою економіку разом з партнерами, Україна тепер краще підготовлена до періоду післявоєнної відбудови.
Нова хвиля підтримки з боку західних союзників розпочалася в грудні минулого року, коли Європейська Рада погодилася розпочати переговори про вступ України до ЄС. Шлях до членства в ЄС може бути складним: Наприклад, Україні потрібно буде досягти більшого прогресу в реформах у сфері прозорості, боротьби з корупцією та верховенства права. Але вступ є потужним стимулом, і ЄС взяв на себе серйозні зобов’язання, поставивши на карту власну репутацію.
Того ж місяця президент США Джо Байден також підписав указ, яким надав Міністерству фінансів повноваження застосовувати санкції до банків, що сприяють транзакціям, які допомагають Росії у веденні війни. Відтоді цей захід ускладнив здійснення міжнародних платежів та зовнішньої торгівлі в Росії, а деякі банки розірвали зв’язки з цією країною.
Потім, у лютому, ЄС схвалив чотирирічний пакет грантів і кредитів на суму 54 мільярди доларів, виділивши з них 10 мільярдів доларів на інвестиційну програму, спрямовану на залучення 43 мільярдів доларів додаткового фінансування, таким чином збільшивши загальну вартість пакету до майже 100 мільярдів доларів. Для порівняння, ВВП України у 2022 році становитиме $160,5 млрд.
Нарешті, у квітні США підписали Закон про додаткові видатки на потреби безпеки України, який виділяє Україні майже 61 мільярд доларів, з яких близько 50 мільярдів – на військові потреби, а понад 11 мільярдів – на економічну допомогу.
З військової точки зору, розділ 505 цього нового закону вимагає передачу Україні армійських тактичних ракетних комплексів великої дальності (ATACMS). США вже негласно передали Україні деякі з них раніше, що дозволило їм несподівано атакувати російські військові об’єкти в Криму і завдавати ударів вглиб окупованої східної території України. Зараз їх передача відбувається відкрито.
Крім того, одночасно з ухваленням доповнення Конгрес США також схвалив Закон про РЕПО, який дозволяє арешт російських суверенних активів з метою їх перенаправлення на користь України. Хоча сума, що зберігається в США, може становити лише від 5 до 8 мільярдів доларів, закон може допомогти підштовхнути Великобританію та інші європейські країни до аналогічних дій. А ці юрисдикції – зокрема Бельгія – зберігають близько 300 мільярдів доларів заморожених суверенних активів.
Вилучення цих активів, швидше за все, не відбудеться швидко. Хоча Парламентська асамблея Ради Європи одноголосно підтримала арешт цих резервів, інші сторони ставляться до цього неохоче. Європейський центральний банк та інші європейські інституції виступають проти такого вилучення, побоюючись негативного впливу на іноземний попит на євро, а також на сприйняття безпеки депозитів у європейській банківській системі. Натомість, наразі ЄС прагне використати для допомоги Україні прибутки та податки на прибуток, отримані за рахунок цих резервів, які становлять близько 3 мільярдів доларів на рік.
На своїй останній зустрічі у травні міністри фінансів та голови центральних банків країн G7 заявили, що представлять лідерам G7 на їхній зустрічі в Італії наприкінці цього тижня – одразу після Конференції з питань відновлення України – варіанти використання цих прибутків для генерації ще більшої допомоги Україні, наприклад, використання їх для забезпечення кредиту в розмірі 50 мільярдів доларів США.
Втім, привабливість більшої конфіскації може зрости, як і ціна війни. G7, до якої входять чотири європейські країни та ЄС, послідовно заявляє, що “Росія має заплатити” за шкоду, завдану її війною. І ця шкода зараз оцінюється в 152 мільярди доларів, а 10-річні потреби у відновленні та реконструкції оцінюються в 486 мільярдів доларів.
Тим часом, окрім економічної сфери та нових свобод у використанні зброї, підтримка України зросла і в інших сферах. Понад 30 країн погодилися провести переговори щодо укладення двосторонніх угод про безпеку з Україною – щонайменше дев’ять з них вже підписано, а переговори з США наразі тривають.
Однак навіть з такою підтримкою Україна залишається у великій небезпеці. Їй вкрай необхідна протиповітряна оборона, і вона має багато чого зробити в плані мобілізації, підготовки та оснащення десятків тисяч солдатів.
І поки Україна робить деякі з цих необхідних кроків, замість того, щоб демонструвати “втому від України”, її партнери зараз відновлюють її здатність бути сильною, захищати себе і стати майбутнім членом євроатлантичної спільноти. Цього разу не всі новини погані.
