Розмови про те, що підтримка, необхідна для того, щоб дозволити українцям повністю повернути свою територію, “наразі не відповідає дійсності”, заявив у п’ятницю президент Чехії Петр Павел.
Павел описав цю невтішну картину на заході Атлантичної ради в Х’юстоні, штат Техас, після Вашингтонського саміту НАТО, на якому союзники домовилися про “місток” до членства в Альянсі для України.
“В найближчому майбутньому ми не можемо очікувати значного прориву на лінії фронту”, – заявив він. Пізніше Павел додав, що якщо Україна утримуватиме лінію фронту, а Росія не досягне значних успіхів, прориви можуть статися наприкінці цього року, або на початку наступного. “Ми повинні розуміти, хто є нашим супротивником, і Росія, безумовно, має набагато більші ресурси… ніж Україна”.
Після саміту НАТО президент Чехії сказав, що був “приємно здивований” реакцією Альянсу на потреби України, оскільки союзники уклали двосторонні угоди з Україною в сфері безпеки і взяли на себе зобов’язання надати більше фінансової та військової підтримки. “Я вважаю, що навіть [президент України Володимир Зеленський] був задоволений, хоча він не отримав запрошення до Альянсу”.
Щодо того, коли таке запрошення може надійти, Павел сказав, що українські військові вже “безперешкодно” співпрацюють з НАТО у низці сфер, але війна є “перешкодою”. “Як тільки ми припинимо вогонь, як тільки ми почнемо переговори про мир, тоді ми водночас повинні продовжувати інтеграцію”, – сказав він.
Нижче наведені основні моменти розмови, яку провів президент і виконавчий директор Атлантичної ради Фредерік Кемпе, і яка стосувалася підтримки України з боку Чехії, ставлення до Китаю та сподівань на європейську автономію.
Тримати лінію фронту
Павел стверджував, що партнери України зараз повинні прагнути “переконати” Росію в тому, що вона “не може досягти значних успіхів на полі бою”. Це, за його словами, “приведе їх за стіл переговорів”.
“І після початку переговорів… наша позиція має полягати не в тому, щоб узаконити окуповані території як російські, – уточнив він, – а в тому, щоб оголосити їх тимчасово окупованими територіями”.
“Щоб досягти цього, ми повинні забезпечити Україну всім необхідним, щоб вона дійсно тримала оборону”, – сказав він.
Президент пояснив, що Чеська Республіка використовує “підхід спецназу” для підтримки України: “Спочатку дійте, а потім задавайте питання”, – сказав він. Не маючи достатню кількість артилерійських снарядів, які були потрібні Україні, Прага натомість знійшла їх в інших країнах і об’єднала кошти союзників по НАТО, щоб закупити снаряди для України.
“Ми маємо кошти приблизно на півмільйона снарядів”, – сказав він, додавши, що “це повністю покриє українські потреби” і навіть заповнить частину резервів. Павел зазначив, що прагне застосувати цю схему для інших видів озброєнь.
Єдність в питанні Китаю
Члени Альянсу повинні одночасно працювати над тим, щоб пояснити Китаю, що “це не в їхніх інтересах – бути настільки тісно пов’язаними з Росією”, – сказав Павел.
Оскільки чотири країни-партнери з Індо-Тихоокеанського регіону взяли участь у саміті НАТО, Павел пояснив, що члени Альянсу повинні бути “занепокоєні” безпекою в цьому регіоні, тому що євроатлантична безпека “не може бути відокремлена” від безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні та в інших місцях.
Перемога Росії “надихне Китай і зробить його більш агресивним”, – сказав він, додавши, що країни Індо-Тихоокеанського регіону і НАТО “разом у цьому глобальному середовищі безпеки”, тому що вони поділяють спільні цінності.
Павел сказав, що хоча Китай багато в чому є “наддержавою”, він водночас частково “залежний” від “демократичного світу”, наприклад, у сфері торгівлі. Але Захід не має “спільної позції щодо Китаю”, сказав президент, попередивши, що Китай використовує це, щоб розділити Захід “для власної вигоди”.
Дружня автономія
Павел сказав, що хоча європейські країни, включаючи Чехію, зменшили свою залежність від російських нафти і газу, “все ще залишається місце для більшої співпраці”. Цього літа Чехія і Німеччина почали підштовхувати Європейський Союз (ЄС) до проведення переговорів про те, як можна офіційно припинити імпорт енергоносіїв з Росії.
Наближення виборів у США і потенційна можливість ще одного президентства Дональда Трампа викликає занепокоєння щодо ролі цієї країни в трансатлантичній обороні. Деякі європейські члени НАТО стверджують, що їм необхідно зменшити свою військову залежність від Сполучених Штатів. ЄС “любить слово “автономний” у сфері оборони, економіки, енергетики тощо, сказав Павел. “Але щоразу, коли Європа потрапляє в біду, ми дивимося за океан”.
Такі ініціативи, як створення армії ЄС, на думку Павела, “не мають сенсу”, оскільки такі заходи “дублюють те, що вже існує”. За його словами, європейські країни повинні “працювати з тим, що ми маємо”, зміцнюючи європейську складову НАТО.
За його словами, ці заходи зі зменшення військової залежності не повинні бути “спрямовані проти” Сполучених Штатів, а скоріше повинні розглядатися як розбудова “разом зі Сполученими Штатами”. “Сполученим Штатам потрібен рівноправний партнер в Європі, а не залежна дитина”.
