Європейські лідери покладалися на президента Байдена, який провів їх через найтемніші дні для континенту за останні десятиліття.
Коли Росія напала на Україну в лютому 2022 року, вони побачили в ньому свого роду пастиря, який працював з ними над згуртуванням навколо Києва та визначав відповідь на російську агресію.
Пан Байден закликав своїх європейських колег якнайшвидше запровадити санкції проти Росії, йдучи в ногу зі Сполученими Штатами. А його адміністрація поділилася досвідом, як це зробити.
Він підштовхнув європейських союзників до об’єднання зусиль у сфері оборони і до збільшення видатків на НАТО.
І він заохочував їх приєднатися до його слів про те, що вони є частиною безстрашної, принципової групи країн, які захищають демократію від постійно зростаючих загроз.
Пан Байден був людиною, до якої варто прислухатися і яку варто наслідувати. Особливо для тих європейських лідерів, які вважають Росію агресором, що прагне захопити Україну і створює реальну загрозу для безпеки їхнього континенту,
Європейські лідери могли відчути певне полегшення після заяви Байдена про те, що він не буде переобиратися цього року. Інший кандидат від Демократичної партії, можливо, покращить шанси на перемогу над республіканцями, якими є колишній президент Дональд Трамп і Джей-Ді Венс. А також допоможе запобігти повній зміні безпекової позиції Європи і ролі США в ній.
Але вони також усвідомлюють, що пан Байден був одним з останніх у своєму роді. А саме, американським політиком, який був прихильником того, що в зовнішньополітичних колах називають атлантизмом або трансатлантизмом. Які передбачають віру в те, що обидва береги Атлантичного океану, Сполучені Штати і Європа, належать один одному у великому і міцному альянсі.
“У Європі чітко розуміють те, що Байден був останнім традиційним трансатлантистом, таким собі брендом американського політика, який став дуже рідкісним”, – сказав Каміль Гранд, колишній помічник генерального секретаря НАТО, який зараз очолює оборонну ініціативу Європейської ради з міжнародних відносин.
“Поняття зміни поколінь у Сполучених Штатах – це те, над чим європейцям варто подумати, і більшість з них це зробили, але вони не знають, як виглядає майбутнє”, – додав він.
Пан Трамп і пан Венс заявили, що хочуть переглянути відносини між Сполученими Штатами і НАТО, а також розмір внеску Америки в альянс. За їхніми словами, ера європейської безпеки, яка підтримується США, цілком може закінчитися.
І пан Трамп заявив, що хоче бачити швидке завершення війни в Україні, що, ймовірно, передбачає передачу українських територій сильній і зухвалій Росії.
Це поставило б Європу перед складною дилемою. Вона може підтримати пропозицію Трампа і відмовитися від своїх обіцянок підтримати Україну в її боротьбі проти Росії. Або ж вона може продовжувати підтримувати Україну самотужки без участі Сполучених Штатів. Проте зовсім не очевидно, що європейці мають для цього бажання і ресурси.
Українці з тривогою за цим спостерігають. Навіть за останній рік, з наближенням президентських виборів у США, американська політика щодо України дещо змінилася, зазначив пан Гранд. Тож у певному сенсі підґрунтя для потенційних змін у підтримці США вже готове.
“Президент Байден дуже обережно ставився до членства України в НАТО, і це викликало розчарування у найбільших союзників України в Європі”, – сказав пан Гранд. “Для постачання певних оборонних систем знадобилося багато тиску, а іноді європейці навіть брали ініціативу на себе”, – додав він.
Існує загальне припущення про те, що майбутній кандидат у президенти від Демократичної партії може зменшити рівень підтримки, яку пан Байден надавав Україні до цього часу. Але немає жодних сумнівів у тому, що зняття кандидатури Байдена додало ще більшої невизначеності у вибори, які можуть вирішити майбутнє України.
Олександр Краєв, керівник програми Північної Америки київської дослідницької групи “Українська призма”, вважає, що поворотні моменти президентської кампанії в США свідчать про те, що в країні розпочався “тривалий період політичної боротьби”. Це може змусити будь-якого майбутнього президента, навіть демократа, зосередитися на внутрішніх питаннях і відсунути на другий план питання зовнішньої політики, в тому числі й України.
“США будуть вирішувати свої власні проблеми”, – сказав пан Краєв.
Але для європейців, які побоюються другого президентського терміну Трампа, рішення Байдена піти у відставку і підтримати пані Гарріс стало певним полегшенням.
“У час сильних побоювань європейських країн щодо перспективи ще одного президентства Трампа, новина про зняття кандидатури Байдена, безсумнівно, була сприйнята позитивно. Це відбулося частково тому, що дана подія дає можливість відродити шанси на перемогу демократів, а також тому, що команда Камали Гарріс з міжнародних відносин є помітно атлантистською”, – сказав Ян Лессер, колишній американський урядовець, який очолює брюссельський офіс Німецького фонду Маршалла.
“Незважаючи на деякі винятки, лідери прагнуть передбачуваності від Вашингтона в питаннях торгівлі та оборони”, – сказав він. “Після цього рішення Брюссель чекатиме на послідовність”.
