- Саміт лідерів затьмарили виборчі потрясіння в деяких країнах-членах НАТО
- Байден приймає гостей після жахливих дебатів, що провокує розмови про перемогу Трампа
Джо Байден та інші лідери НАТО сподівалися, що цього тижня їхній саміт знову продемонструє єдність у боротьбі проти російського президента Володимира Путіна, надішле попередження Китаю і доведе, що Альянс сильний як ніколи за 75 років свого існування.
Натомість триденні урочистості, які розпочинаються сьогодні, будуть затьмарені внутрішніми проблемами в Альянсі – починаючи зі спроби Байдена вгамувати невдоволення через жахливий виступ на дебатах, і закінчуючи виборами у Франції, які підірвали владу президента Еммануеля Макрона. Позиції канцлера Німеччини Олафа Шольца також ослаблені через жахливі для його партії результати на виборах до Європейського парламенту.
Хоча союзники обіцяють продовжувати підтримку України, плани щодо надання довгострокової допомоги Києву зайшли в глухий кут, а надії президента Володимира Зеленського на приєднання до Альянсу залишаються далекими від реальності. Час спливає: Дональд Трамп, який випереджає Байдена згідно з передвиборчими опитуваннями, колись погрожував вийти з НАТО і пообіцяв укласти угоду з Путіним, щоб припинити війну.
Лідер, який приїжджає на зустріч і має найсильніші позиції, – це новий прем’єр-міністр Великої Британії від Лейбористської партії Кір Стармер. Але навіть він посіяв сумніви стосовно своїх довгострокових зобов’язань, пообіцявши збільшити витрати на оборону до 2,5% від валового внутрішнього продукту, “як тільки це дозволять зробити державні фінанси”. Консерватори обіцяли зробити це до 2030 року.
“Вплив багатьох лідерів ослабнув через відсутність внутрішньої підтримки електорату, – сказала Андреа Кендалл-Тейлор, колишній високопоставлений співробітник американської розвідки, яка зараз працює в Центрі нової американської безпеки. “Довіра до цих заяв – а також сила і серйозність цих заяв – буде знівельована тим, що відбувається в багатьох західних столицях”.
Невідкладність завдання, яке стоїть перед лідерами НАТО, була підкреслена в понеділок після того, як російська ракета влучила в дитячу лікарню у Києві, в результаті чого загинула щонайменше 31 особа. Ця трагедія була частиною останньої потужної повітряної атаки на Україну, яка похитнула моральний дух і завдала шкоди інфраструктурі країни, а також посилила заклики про надання більшої допомоги для відбиття таких ударів.
“Ми хотіли б бачити більшу рішучість наших партнерів і почути сміливу реакцію на ці атаки”, – сказав Зеленський у Варшаві, їдучи до Вашингтона. Він неодноразово закликав до надання більшої допомоги, в тому числі додаткових батарей ППО “Патріот”.
Поки що все вказує на те, що члени Альянсу не дадуть Зеленському всього, чого він хотів би. Хоча союзники, як очікується, нададуть нові гарантії безпеки та деяке обладнання для протиповітряної оборони, Зеленський не отримає те ,чого він хотів би найбільше: офіційного запрошення до НАТО.
Натомість, Київ отримає гарантію того, що врешті-решт стане членом Альянсу, хоча посадовці все ще обговорюють формулювання. США і Німеччина спочатку виступали проти того, щоб називати шлях України до членства “незворотним”, але згодом погодилися на таке формулювання, вказуючи на необхідність подальших антикорупційних реформ.
“Цього недостатньо”, – сказав Зигімантас Павіліоніс, голова комітету з закордонних справ литовського парламенту і колишній посол у Вашингтоні, говорячи про зобов’язання Заходу. “Таку риторику ми чули від Бухареста в 2008 році, 16 років тому”.
“Якщо не буде зрушень у питанні запрошення України до НАТО і забезпечення її перемоги, то нам слід готуватися до конфлікту в найближчому майбутньому”, – сказав він.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг протягом останніх тижнів не зміг гарантувати надійне довготривале фінансування України, яке б надало їй повну впевненість у допомозі союзників на найближчі роки. Натомість партнери вирішили щороку виділяти, як мінімум, 40 мільярдів євро (43 мільярди доларів) на військову допомогу Україні, але зауважили, що цей показник буде переглянутий наступного року.
Декілька посадовців заявили, що вони розчаровані таким результатом, навіть якщо це був неабиякий компроміс, що враховував обмеження.
Попри всі суперечки навколо України, основна увага на саміті буде прикута до Байдена, який у свій 81 рік є єдиним лідером НАТО, старшим за сам Альянс.
До своєї невдачі на дебатах Байден сподівався, що зустріч підкреслить його успіх у відновленні єдності Альянсу, після чотирьох нестабільних років правління Трампа, і підвищить його авторитет напередодні листопадових виборів. США навіть додали ще один день урочистостей, зробивши саміт триденним, а не дводенним, як було завжди.
Тепер це рішення може стати проблемою для президента, який зіткнеться з питаннями про те, чи здатен він виконувати свої обов’язки на посаді президента. Кожен його рух і висловлювання будуть ретельно вивчатися на предмет ознак того, що він занадто старий, щоб балотуватися на другий термін. А світові лідери, які почали висловлювати занепокоєння з приводу його віку, матимуть більше шансів побачити його зблизька.
Одного вечора він влаштує вечерю о 20:00, а це означає, що його день триватиме набагато довше, ніж останні дні. Раніше Байден зазначав, що йому треба відпочивати, щоб позбутися перевтоми. Він також проведе прес-конференцію, надавши критикам і прихильникам ще одну нагоду для того, щоб проаналізувати кожне його речення на предмет помилок.
Столтенберг відкинув занепокоєння щодо єдності Альянсу. Це буде його останній саміт перед тим, як він передасть керівництво НАТО колишньому прем’єр-міністру Нідерландів Марку Рютте.
“Було так багато моментів, коли люди були стурбовані тим, що нові уряди, нові політичні сили руйнують НАТО”, – сказав Столтенберг журналістам минулого тижня. “Ми бачимо знову і знову, що НАТО перемагає як сильний альянс”.
Адміністрація Байдена, яка напередодні саміту оголосила про виділення близько 2,2 мільярдів доларів на допомогу Україні в галузі безпеки, також налаштована оптимістично. У розмові з журналістами високопоставлений американський чиновник підкреслив, що 23 члени Альянсу вже досягли однієї з цілей НАТО і витрачають на оборону 2 і більше відсотки від ВВП. Для порівняння в 2020 році таких країн в Альянсі було лише 9. За словами чиновника, це додаткові 180 мільярдів доларів на рік.
Очікується, що Альянс також звернеться до Китаю через його допомогу Росії, повідомили чиновники, знайомі з ходом переговорів.
Чи матиме це вплив, з огляду на внутрішні розбіжності, буде ключовим питанням саміту.
“Визначальним фактором є США”, – сказав Луїс Сімон, директор Центру безпеки, дипломатії і стратегії Брюссельської школи управління. За його словами, НАТО може пережити розколи між європейськими країнами, але внутрішні суперечки в США – “це зовсім інша справа”.
“НАТО не розвалиться, але є ймовірність того, що воно стане все менш і менш значущим”, – сказав Саймон.
